Відходи життєдіяльності пінгвінів спричиняють утворення близько 490 тис. тонн метану на рік.
Колонії пінгвінів в Антарктиді є джерелом метану – парникового газу, який нагріває планету значно сильніше за вуглекислий газ. За оцінками іспанських учених, відходи життєдіяльності пінгвінів утворюють близько 490 тис. тонн метану на рік, а якщо врахувати всі райони Антарктики, де живуть ці птахи, загальні викиди можуть сягнути 7 млн тонн. Як пише stiripesurse.ro, раніше це джерело метану не враховували.
Іспанські дослідники з Інституту морських наук Андалусії (ICMAN) спільно з фахівцями Гранадського університету проаналізували викиди метану, пов’язані з колоніями антарктичних пінгвінів. Результати дослідження, опубліковані в журналі Climate and Atmospheric Science, свідчать, що скупчення посліду цих птахів є важливим джерелом метану.
За оцінками науковців, відходи життєдіяльності пінгвінів утворюють близько 490 тис. тонн метану щороку. Газ виділяється внаслідок розкладання органічної речовини, яка накопичується в прибережних районах, де живуть птахи.
Фахівці пояснюють, що велика кількість пінгвінів в одній колонії сприяє накопиченню значних обсягів органічних відходів. У деяких районах колонії налічують десятки тисяч птахів, а розкладання їхніх решток створює умови для інтенсивних викидів метану.
"Рештки, які накопичуються в цих колоніях птахів, що можуть об’єднувати десятки тисяч особин, створюють осередки надзвичайно інтенсивних викидів метану, які досі ніколи не вимірювали й не оцінювали кількісно", – пояснює провідний автор дослідження, науковець ICMAN-CSIC Алехандро Роман.
Під час дослідження науковці вивчили дві колонії антарктичних пінгвінів на острові Десепшен, розташованому в архіпелазі Південних Шетландських островів.
У цих районах вимірювали викиди вуглецю, використовуючи дрони, оснащені оптичними датчиками. За їхньою допомогою дослідники змогли скласти карти територій, вкритих гуано – скупченнями пташиного посліду, – а також оцінити кількість пінгвінів у колоніях.
Зібрані дані використали для оцінювання обсягів газів, що утворюються під час розкладання органічних відходів.
Дослідники зазначають, що якщо поширити отримані оцінки на всі райони Антарктики, на які впливає присутність цих птахів, річні викиди метану можуть сягнути близько 7 млн тонн.
"Це величина того самого порядку, що й глобальні оцінки для інших основних джерел метану, пов’язаних із життєдіяльністю тварин, наприклад термітів", – зазначає Емма Уертас, головна дослідниця проєкту DICHOSO, яка працює над ним разом з Антоніо Товаром.
Автори дослідження вважають, що метан, який утворюється під час розкладання відходів у колоніях пінгвінів, необхідно включити до глобальних реєстрів викидів парникових газів.
Водночас науковці наголошують на потребі додаткових досліджень впливу кліматичних змін на цей процес. Зміни температури й навколишнього середовища можуть позначатися як на популяціях пінгвінів, так і на ґрунтових мікроорганізмах, які виробляють метан під час розкладання органічної речовини.
Досі дослідження викидів метану зосереджувалися переважно на діяльності людини, зокрема видобуванні викопного палива, сільському господарстві та поводженні з відходами, а також на внеску свійських тварин.
Нове дослідження показує, що значні скупчення диких тварин також можуть бути джерелом метану через накопичення та розкладання органічних решток.
Раніше вчені повідомили, що ключовий спосіб боротьби з глобальним потеплінням дав зворотній ефект. Висаджування мільйонів дерев вважають одним із найефективніших способів протидії зміні клімату. Дерева поглинають вуглекислий газ з атмосфери й накопичують вуглець у деревині та корінні. Однак нове дослідження свідчить, що цей процес не такий однозначний.
Дослідники проаналізували зміни хімічного складу ґрунтів у європейських лісах за період із 1984-го до 2022 року. Виявилося, що за цей час ліси втратили до 17% вуглецю, накопиченого в глибоких шарах ґрунту.
На думку науковців, глобальне потепління може прискорювати вивільнення вуглецю, який накопичувався в ґрунті протягом тривалого часу. Підвищення середньої температури та збільшення кількості опадів активізують ґрунтові мікроорганізми. Вони розкладають органічні рештки рослин, унаслідок чого вуглець вивільняється у вигляді вуглекислого газу й потрапляє назад в атмосферу.