Американська програмістка пішла з життя, залишивши спадщину, яка назавжди змінила космічну галузь та IT.
Пішла з життя Маргарет Гамільтон – жінка, під керівництвом якої створили бортові програми для місячних польотів Apollo. Їй було 90 років. Про це пише Ziare.com.
За даними Массачусетського технологічного інституту (МІТ), Гамільтон померла 30 вересня, однак про це стало відомо лише 7 жовтня.
Широкий загал запам'ятав її завдяки знімку 1969 року. На ньому програмістка стоїть поруч зі стосами паперу заввишки майже з неї. Це роздрукований код, який її команда написала для програми Apollo.
Фото добре показує, скільки праці стояло за польотами в космос у часи, коли комп'ютери були в рази слабшими за сучасний смартфон.
Як відомо, до MIT Гамільтон прийшла 1959 року. Спершу вона писала програми для прогнозування погоди разом із метеорологом Едвардом Лоренцом. Згодом у Лабораторії Лінкольна працювала над американською системою протиповітряної оборони SAGE. Саме там, за даними видання, вона вперше всерйоз замислилася, як зробити програми надійними і навчити їх справлятися з помилками.
У 1965 році жінка натрапила на оголошення: лабораторія MIT шукала програмістів для проєкту, що мав доставити людей на Місяць. NASA доручила цій лабораторії розробити бортове програмне забезпечення для "Аполлонів".
Так, Гамільтон стала першою програмісткою проєкту в MIT і першою жінкою в цій команді. Починала з безпілотних запусків, а до 1968 року вже очолювала групу, яка відповідала за програми командно-службового модуля. Загалом над проєктом працювали понад 400 людей.
Гамільтон наполягала, що комп'ютерна програма повинна ураховувати людські помилки та непередбачувані збої.
Як пригадується, під час тестування тренажера місії "Аполлон-8" її донька випадково запустила команду, яка спричинила зависання системи. Маргарет запропонувала впровадити захист від такого збою, але керівництво відмовилося, вважаючи астронавтів надто досвідченими для подібних промахів.
У реальному польоті астронавт Джим Ловелл випадково повторив цю саму дію, через що стерлися навігаційні дані. Команда Гамільтон екстрено відновила роботу системи, після чого її захисні зміни офіційно додали до бортової програми.
Та найважливіший момент її кар'єри настав у липні 1969 року, під час місії "Аполлон-11".
Буквально за кілька хвилин до того, як місячний модуль "Орел" мав торкнутися поверхні, бортовий комп'ютер видав сигнал тривоги 1202. Через збій в обладнанні система опинилася перевантаженою, і виникла загроза, що вона не впорається зі складною процедурою посадки.
Однак програми, створені командою Гамільтон, уміли розставляти пріоритети: найважливіші завдання виконувалися першими, а другорядні тимчасово відкладалися. Тож комп'ютер продовжив робити те, що було критично потрібно для посадки.
У Центрі управління польотами в Х'юстоні вирішили не зупинятися. Ніл Армстронг і Базз Олдрін успішно висадилися на Місяць, а код Гамільтон витримав одне з найскладніших випробувань в історії.
Гамільтон вплинула не лише на космічну програму, а й на всю галузь. Саме їй приписують популяризацію терміна "програмна інженерія" (software engineering). На той час програмування сприймали як щось другорядне порівняно з розробкою "заліза".
Після MIT вона заснувала дві компанії з розробки програмного забезпечення і продовжувала просувати підходи, що допомагають запобігати помилкам у складних системах. На її рахунку понад 130 наукових публікацій і чимало нагород. У 2016 році президент США Барак Обама вручив їй Президентську медаль Свободи – найвищу цивільну відзнаку країни.
Нагадаємо, у Франції померла акторка Марина Владі, вдова Володимира Висоцького. Їй було 88 років. За словами синів, вона пішла з життя вдома в колі рідних і своїх улюблених тварин. За свою кар'єру Владі знялася майже в сотні фільмів, а 1963 року отримала приз Каннського кінофестивалю за роль у стрічці "Бджолина матка".