Одну з ділянок печери дослідники назвали "Садом Едему".
Печера Шондонг у В'єтнамі вважається найбільшою у світі – вона настільки величезна, що має власну річку, власний мікроклімат і навіть тропічний ліс, який росте під промінням сонця, що пробивається крізь отвори у стелі, пише Space Daily.
Розташована у Національному парку Фонг Нья-Ке Банг, поблизу кордону з Лаосом, а сама територія входить до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 2003 року. Автори зазначають, що у печеру помістилися б будівлі заввишки приблизно 40 поверхів.
Вхід до печери знайшли ще у грудні 1990 року – і сталося це геть випадково. Місцевий житель шукав у джунглях деревину агарового дерева, аж раптом натрапив на потужний потік холодного повітря, що виривався з-під землі. Чоловік настільки злякався, що вирішив не досліджувати знахідку далі.
Лише через 19 років, у квітні 2009-го, команда спелеологів нарешті змогла проникнути всередину та скласти карту вражаючих розмірів печери.
Одним із найбільш неймовірних явищ усередині є справжній тропічний ліс. Геологи з'ясували, що він утворився після того, як стеля печери обвалилася, залишивши величезні отвори, крізь які всередину почали проникати світло та вода.
Так усередині сформувалась окрема екосистема з різними видами рослин, а одну з ділянок спелеологи назвали "Садом Едему".
Науковці встановили, що сама печера утворилася від двох до п'яти мільйонів років тому, коли вода річки знайшла тріщину у вапняку та пробила тунель під горою. Річка Рао Тхионг досі протікає крізь неї. Там, де порода була найслабшою, ділянки склепіння обвалювалися, утворюючи так звані доліни – отвори до неба на висоті кількасот метрів над дном печери. Світло проникає крізь них стовпами протягом частини дня в сухі місяці, а на купах уламків знизу проросли бамбук та інші рослини – настільки густо, що дослідницьким командам доводилося буквально прокладати собі шлях крізь них.
Навіть погода всередині печери власна: тепле вологе повітря зустрічається з холоднішим підземним, і всередині формуються хмари. Саме це побачив біля входу в печеру у 1990 році місцевий на ім'я Хо Хань.
Туристам печеру відкрили лише у 2013 році, проте доступ суворо контролюється. Відвідування організовує виключно один авторизований оператор, а щороку видається близько 1000 дозволів – з січня по серпень. Щоб дістатися печери, туристам потрібно кілька днів долати шлях через джунглі у супроводі гідів та носіїв.
Звання найбільшої печери світу присвоюється не за її довжиною, а за розміром найбільшого суцільного проходу всередині. Згідно з вимірюваннями 2009 року, жодна інша закартографована система печер не наближається за об'ємом до Шондонг, яка тоді перебрала рекорд у печери Дір-Кейв на Борнео в Малайзії.
Раніше УНІАН писав про доісторичну печеру у східній Туреччині, стіни якої вкриті майже сотнею малюнків людських фігур, тварин і геометричних символів. Науковці вважають, що це місце відвідували різні покоління протягом тисячоліть, залишаючи нові зображення поверх старих. Точний вік малюнків ще встановлюють, але попередні дані вказують на неоліт.
У горах Ґуадалупе в Нью-Мексико виявили ще одну унікальну печеру. Дослідники вважають, що вона була ізольована від зовнішнього світу близько 5 мільйонів років. Протяжність цієї системи сягає майже 245 кілометрів. Вона відома своїм Залом люстр із гігантськими гіпсовими кристалами понад 6 метрів завдовжки, а також рідкісним ефектом "дихання" – через коливання атмосферного тиску повітря постійно циркулює крізь її проходи. Значна частина цієї системи й досі залишається нерозвіданою.