Експеримент провалився, але його незвичайні наслідки залишаються помітними через понад шість десятиліть.
У 1963 році Сполучені Штати реалізували незвичайний космічний проєкт: відправили на орбіту Землі 480 мільйонів крихітних мідних голок. Їх планували використовувати для передавання радіосигналів на великі відстані. Однак експеримент не виправдав очікувань, а частина металевих уламків залишається на орбіті й досі, пише Futura Sciences.
У 1963 році одна з лабораторій Массачусетського технологічного інституту розпочала проєкт, метою якого було створення навколо Землі кільця з мідних дротинок. У межах експерименту на висоту приблизно 3600 кілометрів вивели 480 мільйонів надзвичайно тонких металевих елементів.
Кожна голка мала довжину 1,78 сантиметра. Їх утримувала спеціальна сполучна речовина, яка мала випаруватися у вакуумі, після чого дротинки повинні були розсіятися навколо планети.
Ідея виникла в умовах холодної війни, коли для американських військових важливим завданням був надійний зв'язок на великих відстанях. Мідні голки мали виконувати роль крихітних антен і допомагати передавати радіосигнали.
Перша спроба розгорнути таку систему у 1961 році завершилася невдачею. У 1963-му дослідникам знадобилося 40 днів, щоб сформувати запланований мідний пояс навколо Землі.
Однак уже приблизно через 50 днів щільність металевих елементів стала надто низькою для передавання повідомлень. Стало зрозуміло, що майбутнє телекомунікацій пов'язане із космічними апаратами, здатними приймати сигнал, підсилювати його та передавати далі.
Через невелику вагу металеві дротинки мали з часом повернутися на Землю. Так і сталося з частиною з них: за оцінками, впали від 25% до 45% із 480 мільйонів голок.
Інші залишилися зібраними у групи, які поверталися на планету значно пізніше – переважно у період із 1970-х до 1990-х років. Ще три такі скупчення впали у 2020, 2022 та 2024 роках.
За даними видання, нині на орбіті Землі все ще можуть перебувати 23 об'єкти, які ідентифікували як металеві дротинки з проєкту "Вест-Форд". Відстежувати їх складно через невеликі розміри та витягнуті нестабільні орбіти.
Крім того, за оцінками, понад 100 мільйонів мідних елементів, імовірно, досі лежать на поверхні Землі після падіння.
Як повідомляв УНІАН, у деяких гірських породах відсутні свідчення понад мільярда років геологічної історії Землі. Нове дослідження, припускає: відповідь може критися в повільному переміщенні цілих континентів під дією потужних сил, які діють глибоко всередині планети.