Обидва тексти присвячені біблійній історії про Саула та чаклунку з Аендора.
Науковці підтвердили справжність двох раніше невідомих проповідей Святого Августина – одного з найвпливовіших християнських богословів, повідомляє Fox News.
Нові проповіді виявив професор латинської мови Вюрцбурзького університету (Німеччина) Крістіан Торнау під час дослідження середньовічного рукопису. Манускрипт був переписаний у XII столітті в абатстві Бад-Доберан на території сучасної Німеччини. Вважається, що його створили на основі ще давнішого рукопису, який до наших днів не зберігся.
Ідеться про те, що Свяий Августин жив у 354–430 роках нашої ери, був єпископом Гіппона (нині територія Алжиру) та залишив величезну богословську спадщину. У Вюрцбурзькому університеті наголошують, що він є одним із найважливіших Отців Церкви, а його праці й сьогодні залишаються предметом активних наукових досліджень.
Наразі Крістіан Торнау завершує підготовку першого академічного видання знайдених проповідей. На підтвердження їхньої автентичності пішло майже два роки.
Історія відкриття розпочалася у 2024 році, коли представники товариства зі збереження монастирської спадщини попросили Торнау розшифрувати стародавній рукопис.
Згідно з повідомленням, він містив шість проповідей, і дві з них виявилися невідомими науці.
Обидва тексти присвячені біблійній історії про Саула та чаклунку з Аендора. Згідно зі Старим Заповітом, перед битвою з филистимлянами цар Саул звернувся до чаклунки, щоб викликати дух померлого пророка Самуїла. Той передрік Саулу загибель у майбутній битві, що породжує складне богословське питання: чому всемогутній Бог допустив подібне, на перший погляд демонічне, явище.
Особливу увагу дослідників привернуло те, що Августин допускає можливість покаяння царя Саула після пророцтва Самуїла та навіть його спасіння.
За словами Крістіана Торнау, першу проповідь Августин виголосив у неділю, завершивши її постановкою питання про природу Божої справедливості та можливих варіантів її пояснення.
У другій проповіді, прочитаній у середу, богослов уже детально аналізує ці варіанти. Дослідник зазначає, що стиль, гумор і зміст текстів переконливо свідчать про їхнє авторство.
На думку Торнау, саме припущення про можливість спасіння Саула є найвизначнішою особливістю знайдених проповідей.
"Подібного ми не зустрічаємо ні в Августина, ні загалом у ранньому християнстві, де Саул здебільшого постає вкрай негативною постаттю. Августин висуває цю думку і ставиться до неї цілком серйозно", – пояснив він.
Науковець припускає, що Августин міг самостійно дійти висновку про покаяння Саула або ж зазнав впливу юдейських рабинських тлумачень, у яких цього біблійного царя оцінювали прихильніше.
На його думку, це свідчить про незалежність мислення Августина та його готовність вірити, що навіть люди, які здаються найбільш грішними, можуть отримати спасіння завдяки Божій благодаті.
Дослідник також наголосив, що тексти, без сумніву, належать до пізньої античності. Про це свідчать особливості християнської літургії, які вже не могли існувати в Середньовіччі.
Зокрема, завершальна молитва першої проповіді характерна саме для північноафриканської християнської традиції тієї епохи. Крім того, автор добре знає думки Августина, але не копіює їх буквально, що також говорить на користь справжності текстів.
Спочатку самі дослідники ставилися до знахідки зі скепсисом, адже окремі уривки не зовсім відповідали звичному стилю богослова.
"Ми були захоплені самою можливістю знайти нові проповіді Августина, але водночас сумнівалися, бо деякі місця не були схожі на його стиль. Після ретельного аналізу ми дійшли висновку, що серйозних підстав заперечувати авторство Августина немає. Наш остаточний вердикт – ці проповіді справжні", – підсумував Крістіан Торнау.
Нагадаємо, понад 7 тис. років тому люди, які жили на території сучасної пустелі Єгипту, збудували коло з каменів, яке, можливо, допомагало їм "читати" небо та відстежувати зміну пір року. Зараз Сахара виглядає як величезне піщане море. Проте тисячі років тому цей регіон був вкритий луками та озерами, що створювало умови для поселення невеликих громад, розведення тварин та розвитку нових способів життя.