Небезпека чатує перш за все там, де використовуються традиційні технології приготування їжі на дровах.
Нікого не здивуєш твердженням, що здоров’я людини прямо залежить від того, чим вона харчується. Однак виявляється, неабияке значення має те, як саме відбувається процес приготування їжі.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Social Science & Medicine, показало, що димове забруднення повітря в домівках під час приготування їжі вкрай негативно впливає на дітей, а саме на їх здоров’я у дорослому віці.
Учені проаналізували дані понад 7 тисяч дорослих віком від 45 років і старше з Китаю, використавши національну вибірку, яка репрезентує різні регіони та соціальні групи. Вони застосували сучасні статистичні методи для оцінювання причинно-наслідкових зв’язків між впливом забруднення повітря в дитинстві і пізнішими показниками когнітивних функцій, таких як пам’ять, мислення та увага.
Результати виявили значущий зв’язок: люди, які в ранньому віці були піддані впливу диму від твердого палива (вугілля, дрова тощо) у побуті, мали гірші показники мислення та пам’яті у віці 45 років і більше. Цей зв’язок зберігався навіть після врахування різних факторів, зокрема індексу маси тіла, рівня освіти та доходів, що свідчить про важливість саме раннього впливу середовища на розвиток мозку.
Детальний аналіз показав, що чоловіки є більш вразливими до таких негативних факторів, ніж жінки. Також ситуацію погіршують шкідливі звички у дорослому віці, як от куріння або вживання алкоголю.
Автори дослідження підкреслюють, що ці висновки мають важливі наслідки для охорони здоров’я в усьому світі. У багатьох країнах світу, особливо в сільських регіонах та серед сімей з низьким доходом, частка домогосподарств, які готують їжу на твердих видах палива, залишається високою. Це створює постійний контакт дітей із шкідливими продуктами горіння, які можуть проникати в легені й кров, а згодом впливати на роботу мозку десятиліттями.
Вчені радять розширювати доступ до чистих джерел енергії, таких як електрика чи газ, замість традиційних видів палива. Це може стати важливим кроком у профілактиці не лише респіраторних та серцево-судинних хвороб, але й зниження ризику когнітивних порушень у старшому віці.
Як писав УНІАН, люди відрізняються від інших приматів майже повною відсутністю шерсті на тілі, хоча для більшості ссавців вона виконує важливі захисні функції. На думку вчених, це сталося з низки причин. Люди "обміняли" шерсть на кращу систему терморегуляції через піт. Шерсть за таких умов заважала відводити тепло й могла призводити до небезпечного перегріву.
Втрата шерсті дала людям еволюційну перевагу у витривалості, що сприяло успішному полюванню та виживанню, але водночас зробила нас більш уразливими до холоду, ультрафіолету й ушкоджень шкіри. Саме тому з’явилися такі поведінкові адаптації, як одяг, житла й використання вогню.