Досі вважалася, що ця планета є занадто екстремальною, щоб утримувати будь-який газ.
Група астрономів під керівництвом науковців з Інституту Карнегі виявила найпереконливіші на сьогодні докази існування атмосфери у кам’янистої планети за межами Сонячної системи. Йдеться про екзопланету TOI-561 b – надгарячий світ, поверхня якого, за оцінками дослідників, може бути вкритою розплавленою породою. Результати дослідження опубліковані в науковому журналі The Astrophysical Journal Letters.
Як розповідають вчені, TOI-561 b має приблизно вдвічі більшу масу, ніж Земля, однак різко відрізняється за іншими характеристиками. Планета обертається на вкрай близькій відстані до своєї зірки – у сорок разів ближче, ніж відстань від Меркурія до Сонця. Через це її рік триває лише 10,56 години, а одна сторона постійно повернута до зірки, перебуваючи у вічному денному світлі.
Дослідники наголошують, що за попередніми уявленнями така планета не повинна була зберегти атмосферу.
"Виходячи з того, що ми знаємо про інші системи, астрономи припускали, що подібна планета є надто малою і гарячою, щоб довго утримувати атмосферу після формування", – пояснила виданню Science Daily одна з авторок роботи Ніколь Воллак.
Водночас нові спостереження свідчать про протилежне: планета оточена відносно щільною газовою оболонкою.
Окрему увагу вчені звернули на ще одну аномалію – нижчу, ніж очікувалося, щільність планети. За словами провідної авторки дослідження Йоганни Теске, "вона не належить до так званих "суперпухких" планет, але має меншу щільність, ніж можна було б очікувати для складу, подібного до земного". Одним із можливих пояснень спочатку вважалася незвична внутрішня структура – менше залізне ядро та легша мантія. Це також узгоджується з тим, що планета сформувалася біля дуже старої та бідної на залізо зірки.
Втім, як йдеться у публікації, лише склад не пояснює усіх спостережень. Вчені використали космічний телескоп "Джеймс Вебб", щоб виміряти температуру денної сторони планети. Очікувалося, що без атмосфери вона сягатиме близько 2700 °C, але фактичні дані показали приблизно 1800 °C. Це свідчить про перерозподіл тепла, що можливий лише за наявності атмосфери.
Науковці розглянули кілька сценаріїв. Зокрема, океан магми міг би частково переносити тепло, однак без атмосфери нічна сторона залишалася б холодною. Найкраще пояснення, за їхніми словами, – наявність густої атмосфери, багатої на леткі речовини.
"Нам справді потрібна щільна атмосфера, багата на леткі компоненти, щоб пояснити всі спостереження", – зазначила співавторка дослідження Анджалі П’єтте. Вона додає, що сильні вітри можуть переносити тепло на нічний бік, а гази, зокрема водяна пара, здатні поглинати інфрачервоне випромінювання.
Попри це, залишається ключове питання: як така планета взагалі утримує газову оболонку під дією потужного випромінювання зірки. Вчені припускають, що встановвся певний баланс між атмосферою і розплавленими надрами. Однак усе це породжує нові запитання, на які ще належить знайти відповідь.
Як писав УНІАН, астрономи отримали нові дані про міжзоряну комету 3I/ATLAS – третій відомий об’єкт такого типу, що потрапив до Сонячної системи, та проаналізували її склад. Попри припущення про можливе штучне походження, дослідження підтвердили природну природу комети, а зафіксовані радіосигнали виявилися звичайними перешкодами із Землі.
Також ми розповідали, що вчені визначили 45 місць, де може існувати позаземне життя. Найбільше вчених зацікавили планети системи TRAPPIST-1, що знаходяться від Землі на відстані приблизно у 40 світлових років.