Вчені провели радіовуглецевий аналіз і датували чотири скелети другою половиною III століття н. е.
Археологи, які розкопують стародавній колодязь на сході Хорватії, виявили скелети сімох чоловіків, чиї тіла були хаотично скинуті в колодязь. Про це пише Live Science.
Експерти вважають, що останки належать римським солдатам, які воювали в битві при Мурсі в 260 році н. е.
Зазначається, що спочатку скелети були виявлені в 2011 році під час археологічних розкопок перед запланованим будівництвом в університеті Осієка, який за часів Римської імперії був відомий як місто Мурса. Хоча скелети були цілими, їх було виявлено в колодязі в різних положеннях, зокрема головою вниз.
"Імовірно, перед тим як скинути їх у колодязь, з усіх загиблих зняли всі цінні речі - зброю, обладунки, спорядження, прикраси тощо", - повідомив керівник дослідження Маріо Новак, біоархеолог з Інституту антропологічних досліджень у Загребі, Хорватія.
Вчений і його колеги опублікували свій аналіз скелетів у журналі PLOS One.
Цікаво, що всі сім скелетів належали чоловікам, четверо з яких були молодими, а троє - дорослими середнього віку. Деякі з них отримали смертельні травми, включно з тупою травмою чола, переломами ребер і вогнепальними пораненнями. Крім того, шар нової кістки на внутрішньому боці грудної клітки, який часто спостерігається при інфекціях або травмах, дає змогу припустити, що в усіх чоловіків, імовірно, незадовго до смерті була інфекція нижніх дихальних шляхів.
Вчені провели радіовуглецевий аналіз і датували чотири скелети другою половиною III століття н. е., що відповідає датуванню єдиного артефакту, знайденого в колодязі: римської монети, викарбуваної в 251 році н. е.
Дослідники пишуть, що склад групи скелетів, а саме молодих і середніх чоловіків із сильними травмами, "практично ідентичний до тих, що трапляються в бойових комплексах" у масових похованнях, таких як останки солдатів Великої армії Наполеона. З огляду на розташування братської могили в стародавній Мурсі, важливому поселенні поблизу прикордонної зони римських володінь, вчені дійшли висновку, що скелети, імовірно, належали воїнам, які воювали в битві при Мурсі 260 року н. е.
Зазначається, що під час "Кризи третього століття" (235-284 рр. н. е.) за керівництво Римською імперією боролися різні люди. У битві при Мурсі билися імператор Галлієн і римський воєначальник Інгеній, який безуспішно намагався захопити трон. Дослідники припустили, що чоловіки в колодязі можуть бути прихильниками Інгенія, оскільки історичні джерела свідчать про відсутність милосердя Галлієна до переможеної армії. У статті сказано:
"Подальший аналіз ДНК чоловіків показав високу генетичну різноманітність, що узгоджується з історичними свідченнями про пізньоримські армії, які часто містили в собі етнічно різноманітні групи, такі як сармати, сакси і галли".
Кетрін Марклейн, біоархеологиня з Університету Луїсвілла в Кентуккі, яка не брала участі в дослідженні, повідомила, що дослідники навели вагомі аргументи на користь військового характеру масового поховання в Мурсі.
"Це дослідження має вирішальне значення для розуміння прямих і жорстоких наслідків політичної нестабільності в III столітті. Для розуміння того, як ця нестабільність вплинула на населення провінцій і вздовж римських кордонів", - сказала Марклейн.
Новак повідомив, що планується провести додаткові дослідження другого масового поховання, виявленого в іншому колодязі в Мурсі. Воно дуже схоже на те, що описано в новому дослідженні.
"Ми припускаємо, що це також останки солдатів, які загинули в битві при Мурсі 260 року", - додав він.
Чоловік, який копав черв'яків на дачі під Стокгольмом, виявив колосальний скарб, у якому було 20 тисяч срібних монет раннього Середньовіччя. У мідному казані, сильно пошкодженому часом, монети були перемішані з перлами, підвісками і срібними кільцями. Чоловік повідомив про знахідку місцевій владі і тепер археологи вивчають скарби.