Він здобував знання в японських та тайванських лабораторіях і забрав із собою цілу команду.
Китайський фізик і інженер Да Бо, який понад десятиліття працював у провідних дослідницьких центрах Японії та мав доступ до найсекретніших виробничих процесів TSMC на Тайвані, повернувся до Китаю разом зі своєю командою, пише PiataAuto.
Відомо, що Да Бо народився в Китаї та закінчив Китайський університет науки і технологій (USTC), де отримав ступінь доктора філософії з фізики конденсованих речовин. Після цього, у 2013 році, він влаштувався до Національного інституту матеріалознавства (NIMS) у Японії – одного з найкращих у світі центрів у галузі науки про матеріали та напівпровідники.
Вже у 2016 році його назвали наймолодшим майбутнім професором в історії NIMS. У 2017 році він отримав особливу відзнаку за найцікавіший науковий виступ, а у 2022 році запропонував офіційний слоган інституту – "Матеріали змінюють світ, і ми створюємо матеріали", – який одразу прийняли.
У 2022 році Да Бо також залучили до спільного проєкту NIMS та американської компанії Lam Research – виробника складного обладнання для виробництва напівпровідників. Цей проєкт передбачав дослідження для виробництва найпродуктивніших напівпровідників у 3 нм на підприємстві TSMC на Тайвані. На думку авторів матеріалу, це дало йому можливість зануритися у всі виробничі процеси та обладнання ASML, навіть не будучи офіційним співробітником цих компаній.
Паралельно, як йдеться у матеріалі, він роками формував у NIMS команду з китайських фізиків та інженерів – фактично навчаючи їх найбільш затребуваним технологіям прямо в серці японської науки.
Тепер Да Бо повернувся до Китаю і забрав із собою всю команду. Він отримав посаду в університеті, який закінчував, та у компанії Hefei Guojing Instrument Technology – одному з найщедріше фінансованих інноваційних центрів у галузі чипів у країні.
Промовистою деталлю стало те, що Да Бо видалив зі свого публічного сайту всі згадки про японські нагороди та кар'єру. На думку авторів матеріалу, це дає підстави розглядати весь його 13-річний шлях за кордоном не як звичайну наукову кар'єру, а як цілеспрямований довгостроковий план – здобути знання там, де вони є, навчити команду, і повернутися.
Випадок Да Бо – лише одна деталь масштабної стратегії. Як йдеться у матеріалі, Китай будує повну внутрішню екосистему виробництва напівпровідників, яка включає:
Так, нещодавно підсанкційний Huawei оголосив, що розроблені їхніми дослідниками чипи досягли рівня 1,4 нм і можуть бути запущені у виробництво орієнтовно у 2031 році. Для порівняння: найкращі сучасні чипи – це 2 нм, а TSMC планує вийти на 1,4 нм лише у 2028 році.
Раніше УНІАН писав, що Пекін здійснив безпрецедентний експеримент, відправивши штучні людські ембріони на орбіту для вивчення того, як космічне середовище впливає на ранні етапи розвитку людини.
До того ж китайські дослідники, можливо, знайшли альтернативний метод виробництва палива. Науковці з Шанхайського інституту передових досліджень (SARI) створили довголанцюгові вуглеводні, які використовуються в реактивному паливі, шляхом з'єднання відпрацьованого CO2 з водою (кожна молекула води містить два атоми водню).