Соціальні контакти все ж залишаються життєвоважливими для людини навіть в сучасному світі.
Робота з дому стала трендом під час пандемії коронавірусу, а в Україні додатковим фактором її поширення стала ще й повномасштабна війна. Однак нове дослідження, опубліковане в журналі Science, свідчить, що такий спосіб життя негативно позначається на психічному здоров'ї працівника.
Автори порівняли зміни в рівні ізоляції та психічного здоров’я працівників у професіях, придатних для віддаленої роботи (наприклад, програмування, маркетинг), з тими, хто працює в галузях, що вимагають фізичної присутності (медсестри, механіки).
Віддалена робота зросла вчетверо: з 7% працівників у 2019 році до 28% у 2023-му. І як наслідок працівники в "віддалених" професіях почали проводити значно більше часу наодинці.
Зростання ізоляції було найсильнішим серед тих, хто живе сам. Їхня ймовірність провести весь день без будь-якого соціального контакту зросла на 7 відсоткових пунктів (до 83%). Такі працівники не компенсували відсутність спілкування на роботі додатковими зустрічами з друзями ввечері.
Паралельно погіршилося психічне здоров’я. За шкалою Кесслера (K-6) психологічний дистрес зріс на 0,1 стандартного відхилення в групі з віддаленими професіями. Збільшення було приблизно вдвічі більшим для тих, хто живе сам. Аналогічні тенденції спостерігалися за іншими показниками: частотою депресії, зверненнями по психологічну допомогу та призначенням антидепресантів.
"Наші результати свідчать, що віддалена робота суттєво збільшує ізоляцію та погіршує психічне здоров’я, особливо для тих, хто живе сам", - кажуть автори дослідження.
Науковці підкреслюють, що загальний рівень психічного дистресу в суспільстві зріс за останні роки, і віддалена робота пояснює приблизно третину цього зростання.
Дослідження не фіксує подібного погіршення здоров’я серед тих, хто раніше працював у віддалених професіях, але зараз не працює, – це підтверджує, що ефект пов’язаний саме з умовами праці.
Автори зазначають, що хоча багато працівників віддають перевагу віддаленій роботі через зручність, вони можуть недооцінювати її довгострокові наслідки для власного добробуту. Ці витрати накопичуються поступово і їх важко відокремити від інших життєвих факторів.
Як писав УНІАН, у сучасному світі дедалі більшого поширення набуває таке явище як "тихі відпустки": люди, які працюють віддалено, таємно їдуть на курорти, продовжуючи працювати вже звідти, або лише імітуючи роботу. Особливо активно цю практику застосовують міленіали: майже 40% представників цього покоління хоча б раз вирушали у "тиху відпустку", не повідомивши керівництво.
При цьому зазвичай працівники все ж не намагаються ухилятися від обов’язків, але бояться повідомляти, що працюють з курорту, щоб не виглядати ледачими і не ставити під загрозу кар’єру. Часто це супроводжується тим, що люди не беруть повноцінну оплачувану відпустку через токсичну корпоративну культуру, де працівники бояться виглядати ледачими.