Стародавні люди полювали на мамонтів, використовуючи рельєф місцевості на свою користь.
Мисливці льодовикового періоду ретельно підбирали, на яких шерстистих мамонтів полювати для отримання їжі та одягу. Про це йдеться у новому дослідженні, передає The Independent.
"Ці гіганти були улюбленою здобиччю доісторичних людей в Євразії та Північній Америці, адже одна тварина давала велику кількість м’яса та жиру. Її шкуру також можна було використовувати для виготовлення одягу. З кісток і бивнів виготовляли знаряддя праці, зброю та предмети мистецтва. А найбільші кістки можна було використовувати як будівельний матеріал", - нагадали у матеріалі.
Вчені зʼясували, що мисливці були дуже вибагливими у виборі мамонтів, на яких полювали. Використовуючи генетичні дані, отримані з кісток, знайдених на 11 археологічних памʼятках у Польщі, Австрії, Чехії та Німеччині, дослідники виявили, що вони вбивали переважно самок мамонтів.
"Приблизно 70 % мамонтів, кістки яких було досліджено з цих місць скупчення, становили самки, а 30 % – самці. Для порівняння: 66 % кісток мамонтів, знайдених у природних умовах, належали самцям, а 34 % – самкам", - уточнює видання.
Зокрема головна авторка дослідження Ханна Мутс наголосила:
"Однією з можливих причин є те, що якщо шерстисті мамонти жили у стадах, очолюваних самками, як сучасні слони, то ці групи, ймовірно, переміщалися по місцевості більш передбачуваним, сезонним чином. Сьогодні стада самок слонів мають відносно стабільні ареали проживання та схеми переміщення, тоді як дорослі самці ведуть більш одиночний спосіб життя і часто блукають набагато ширшими територіями. Ця передбачуваність, можливо, дозволяла людям льодовикового періоду легше та частіше знаходити стада, очолювані самками".
Такі стада, швидше за все, були матріархальними та складалися з дорослих самок та молодих особин обох статей.
"Можна також припустити, що було б легше вистежити стадо з молодими особинами, оскільки самки не хотіли б тікати", - зауважила еволюційний генетист Центру палеогенетики та одна зі старших авторів дослідження Лав Дален.
За її словами, самки мамонтів здебільшого були меншими за самців, тому їх, можливо, було легше вбити. Дорослий самець важив до 6 тонн та мав зріст у холці близько 3,4 метра, тоді як доросла самка - близько 4 тонн та 2,9 метра.
Також науковці зʼясували, що, ймовірно, сам ландшафт використовувався проти мамонтів - мисливці заганяли їх у пастки або до природних небезпек, таких як скелі чи болота.
"Я вважаю, що стародавні люди, ймовірно, полювали на мамонтів, використовуючи рельєф місцевості на свою користь. Наприклад, я можу уявити, як вони використовували такі особливості ландшафту, як багнюка чи болота, щоб знерухомити тварин перед тим, як атакувати їх списами, дротиками чи стрілами", - висловився еволюційний генетик Центру палеогенетики та один із старших авторів дослідження Девід Дієс-дель-Моліно.
Як писав УНІАН, археологи відкрили дві єгипетські гробниці віком 5000 років. Відомо, що найдавніші єгипетські гробниці з’явилися близько 3100 року до н. е. у вигляді простих ям, облицьованих цеглою та покритих штукатуркою.
Також вчені розкрили, чому океан заполонили смердючі водорості. Аби ефективно боротися з цими масштабними "цвітіннями" саргасуму, в першу чергу потрібно зрозуміти, чому водорості почали так стрімко розростатися і що підтримує цей процес сьогодні.