Радянський зонд "Космос-482", який мав досліджувати Венеру, повернувся в атмосферу Землі через 53 роки після запуску.
Радянський космічний апарат "Космос-482", який у 1972 році вирушив до Венери, зрештою повернувся в атмосферу Землі через 53 роки. Його падіння у травні 2025 року стало випробуванням для нового алгоритму прогнозування, який визначає час сходження космічних об'єктів з орбіти. Розрахований час відрізнявся від офіційно оголошеного лише на дві хвилини, пише Spider's Web.
Розробка поєднує фізичні розрахунки орбітального руху зі штучним інтелектом. Науковці також перевірили її на космічному телескопі NASA та ступені китайської ракети. Результати показали, що прогнози в усіх трьох випадках відповідали визначеним межам похибки.
"Космос-482" запустили 31 березня 1972 року в межах радянської програми дослідження Венери. Однак через несправність ракетного ступеня апарат не зміг залишити навколоземну орбіту.
Зонд залишався в космосі понад пів століття, поки поступове зниження його орбіти не призвело до повернення в атмосферу Землі.
10 травня 2025 року російське державне космічне агентство повідомило, що апарат увійшов в атмосферу о 6:24 за всесвітнім координованим часом. За повідомленням, він упав в Індійський океан на захід від Джакарти.
До цього моменту фахівці намагалися визначити, коли саме зонд повернеться в атмосферу та де може опинитися. Невизначеність щодо місця падіння викликала занепокоєння, зокрема в Польщі, яка перебувала на одному з можливих маршрутів прольоту.
Алгоритм передбачив повернення зонда з похибкою у дві хвилини
Науковці використали історію "Космосу-482" для перевірки нової системи прогнозування. Алгоритм визначив час входження апарата в атмосферу як 6:22 за всесвітнім координованим часом – лише на дві хвилини раніше за офіційно оголошений час.
Розрахунки показали похибку в 11,4 хвилини. Водночас важливо, що модель перевіряли вже після повернення зонда, використовуючи архівні дані про його орбіту. Тобто це була перевірка алгоритму на минулій події, а не прогноз, зроблений до падіння.
Точність визначення часу має велике значення. Космічний об'єкт на низькій навколоземній орбіті рухається зі швидкістю близько 7,8 км/с. За одну хвилину він може подолати приблизно 460 км уздовж траєкторії. Відповідно, похибка в десять хвилин може означати різницю приблизно в 4600 км.
Новий метод розробили науковці Індонезійського національного агентства досліджень та інновацій, Технологічного інституту Бандунга й Університету Халіфи в Об'єднаних Арабських Еміратах. Результати дослідження опублікували в науковому журналі "Акта астронавтика".
Система поєднує традиційну фізичну модель із нейронною мережею. Фізична частина враховує гравітацію Землі, її сплющеність і опір верхніх шарів атмосфери. Штучний інтелект прогнозує зміни балістичного коефіцієнта – показника, який допомагає визначити, наскільки сильно об'єкт гальмується під час руху крізь атмосферу.
Це особливо важливо для супутників із сонячними панелями та ракетних ступенів, які можуть обертатися під час спуску. Залежно від орієнтації апарата змінюється площа його поверхні, що зазнає опору повітря.
Алгоритм аналізує історичні орбітальні дані, а також інформацію про сонячну та геомагнітну активність. Для навчання використовували дані за 11 років, що охоплюють повний сонячний цикл. Під час розрахунку майбутньої траєкторії прогнозований балістичний коефіцієнт оновлюється кожні три години.
Окрім "Космосу-482", науковці перевірили алгоритм на двох інших об'єктах.
Першим став космічний телескоп NASA "Неовайз", який увійшов в атмосферу 2 листопада 2024 року. Модель передбачила повернення о 00:54 за всесвітнім координованим часом, тоді як офіційно вказаний час становив 00:49. Різниця дорівнювала п'яти хвилинам, а розрахована похибка – 7,8 хвилини.
Другим об'єктом був верхній ступінь китайської ракети "Чанчжен-4Б". Його фрагменти спостерігали 26 березня 2023 року над південно-східною Іспанією. Алгоритм визначив час повернення як 22:45 за всесвітнім координованим часом, тоді як спостереження проводилися між 22:33 і 22:36. Результат також потрапив у межі оціненої невизначеності, хоча розбіжність була більшою.
Дослідники порівняли ці результати з розрахунками, у яких балістичний коефіцієнт вважали незмінним. Для телескопа "Неовайз" і ракетного ступеня такі прогнози виявилися менш точними – різниця становила кілька десятків хвилин.
Це вказує на те, що врахування змін атмосферного опору може підвищувати точність прогнозів, особливо для об'єктів неправильної форми.
Кількість космічного сміття на орбіті зростає, а великі об'єкти регулярно повертаються в атмосферу. Більшість із них згорає під час спуску, проте окремі фрагменти можуть досягати поверхні Землі.
Точніше прогнозування часу повернення допомогло б звужувати зони потенційної небезпеки та своєчасніше організовувати попередження.
Водночас нова система ще потребує подальших випробувань. Наразі її перевірили лише на трьох завершених випадках, для яких існували тривалі історії спостережень. Науковцям ще належить з'ясувати, наскільки добре алгоритм працюватиме з новішими супутниками та за меншої кількості вимірювань.
Навіть точний прогноз часу входження в атмосферу не дає змоги визначити місце падіння з точністю до кількох кілометрів. На траєкторію та виживання окремих уламків впливає багато додаткових чинників.
Як повідомляв УНІАН, Російський супутник "Космос-2612" наблизився до американського комерційного супутника ICEYE-X36, який є частиною космічної мережі, що може підтримувати українських військових. Експерти вважають маневр незвичним і припускають, що він може бути спробою втрутитися в роботу західного космічного обладнання. Про це повідомляє видання Axios із посиланням на дані компанії LeoLabs, яка відстежує космічні об'єкти.