Екологічне диво Пекіна обернулося непередбачуваною катастрофою для Арктики.
Боротьба Китаю за чисте повітря призвела до глобальних кліматичних зрушень, які змінили траєкторію потужних штормів, повідомляє видання Adevarul.
Як зазначається в дослідженні опублікованому журналі Climate and Atmospheric, у період з 2013 по 2020 роки Китай знизив рівень шкідливих часток у повітрі приблизно на 40%.
Проте, згідно з отриманими даними, таке різке очищення атмосфери вплинуло на формування та рух циклонів, що опосередковано прискорило танення арктичної криги.
Дослідники зафіксували, що траєкторія циклонів змістилася на північ більш ніж на один градус широти. Це призвело до того, що шторми почали частіше атакувати арктичні райони. На початку 2019 року п’ять потужних циклонів принесли тепле повітря на Аляску, де температура підскочила на 16 градусів вище норми. Через це льодова поверхня значно скоротилася всього за кілька тижнів.
Кліматолог Алекс Кроуфорд з Університету Манітоби назвав цей ефект несподіваним. За його словами:
"Масштаб цього ефекту більший, ніж очікувалося".
Аерозолі (дрібні частки смогу) відіграють ключову роль у формуванні хмар. На думку вчених, раніше китайське забруднення фактично "маскувало" справжні масштаби глобального потепління.
"Забруднення повітря в Китаї раніше тимчасово уповільнювало глобальне потепління. Зменшення його зараз виявляє ширші наслідки парникових газів", - зазначив дослідник Бйорн Самсет з Центру кліматичних досліджень CICERO у Норвегії
Попри кліматичні аномалії, експерти називають дії Китаю однією з найефективніших екологічних політик у світі.
За наявними даними, викиди аерозолів у країні впали на 75% за десятиліття. Проте ці зміни створили нові виклики для метеорологів.
"Останні досягнення дають важливу можливість краще зрозуміти взаємодію між забрудненням, кліматом і екстремальними погодними явищами", - зазначив дослідник Ден Вестервелт з Колумбійського університету.
Раніше УНІАН писав, що вчені з Пекіна та Цюриха виявили сенсаційні дані про походження води на нашій планеті.
Дослідження припускає, що основні запаси вологи не були занесені кометами, а сформувалися глибоко в надрах Землі ще на етапі її народження. В земному ядрі може зберігатися у 9–45 разів більше водню, ніж містять усі океани світу разом узяті.