Десятиліття висаджування дерев та чагарників навколо надзвичайно посушливої пустелі Такла-Макан на північному заході Китаю перетворили її зовнішній край на чистий поглинач вуглецю, який забирає більше вуглекислого газу, ніж випускає. Про це пише econews.
Від "біологічної пустки" до зеленого кільця
Такла-Макан займає близько 336 699 квадратних кілометрів рухомого піску, що трохи більше за Польщу. Вона оточена високими гірськими хребтами, які блокують вологе повітря. Також цю пустелю довгий час вважали "біологічною пусткою", де майже не було рослинності.
"Ситуація почала змінюватися у 1978 році, коли Пекін запустив програму "Три північні захисні лісосмуги", яку часто називають Великою зеленою стіною. Ідея була простою на папері, але грандіозною в реальному житті. Посадити мільярди витривалих дерев і чагарників уздовж кордонів Такла-Макану та сусідньої Гобі, щоб зупинити просування піску на ферми, дороги та міста", - пояснили у матеріалі.
За словами китайських чиновників, відтоді на півночі країни було висаджено понад 60 млрд дерев, і до кінця 2024 року безперервний зелений пояс довжиною близько 3046 кілометрів нарешті повністю оточив пустелю.
В урядових та незалежних дослідженнях йдеться, що лісистість території країни зросла з приблизно 10% у 1949 році до понад 25% сьогодні.
Як працюють "піщані легені" пустелі?
У новому дослідженні, яке було проведене під керівництвом вчених з Каліфорнійського університету в Ріверсайді та Каліфорнійського технологічного інституту, було вивчено вплив цього "зеленого кільця" на місцевий вуглецевий баланс.
Дослідники виявили, що під час короткого сезону дощів з липня по вересень кількість опадів у регіоні зростає до близько 16 мм на місяць, що приблизно у два з половиною рази перевищує показники решти року. Така додаткова вода живить висаджені ліси та чагарники.
"Коли на деревах з’являється листя і фотосинтез набирає обертів, супутники фіксують сильніші "зелені" сигнали та помітне зниження рівня вуглекислого газу над пустелею - приблизно на три частини на мільйон нижче, ніж у посушливий сезон", - підкреслили у виданні.
Зміни погоди на околицях пустелі
Для людей, які живуть біля пустелі, ці зміни є позитивними. Зокрема у повіті Макіт з 2019 року висаджено захисний лісосмуговий масив з близько 3,6 млн дерев, рівень виживання яких, за даними, перевищує 85%.
Місцеві дані показують, що кількість днів з піщаними бурями зменшилася з 150 до 50, тоді як середня кількість опадів за рік зросла з приблизно 53 міліметрів до близько 110.
"Для фермерів це може означати менше днів, коли піщинки розміром з рисове зернятко пошкоджують бавовняні рослини, та менше випадків задушливого пилу в місті. Для тих, хто після вітряного дня вичищав дрібний пісок з підвіконь, переваги очевидні", - зауважують в econews.
Також окремі дослідження на півночі Китаю показують, що відновлення рослинності з початку 2000-х років зменшило викиди пилу приблизно на третину, що допомогло приборкати весняні хмари пилу, які раніше регулярно накривали Пекін і навіть перетинали Тихий океан.
Своєю чергою один із співавторів з Лабораторії реактивного руху NASA та Ріверсайду наголосив, що лише висаджування рослин у пустелях не вирішить кліматичну кризу і що цей проєкт варто розглядати як одну частинку набагато більшої мозаїки.
"Значною мірою це доводить, що добре сплановане, довгострокове відновлення в посушливих регіонах може трохи охолодити місцевий клімат, очистити повітря та непомітно вилучити вуглець з атмосфери. Це також показує, що успіх залежить від таких деталей, як водопостачання, вибір видів рослин та терпляче доглядання, а не лише від висаджування вражаючої кількості саджанців", - підсумували у виданні.
Інші новини про екологію
Як писав УНІАН, раніше на узбережжі Одещини помітили рідкісного хижака, який полював на гризунів. Науковець Іван Русєв оприлюднив відео, на якому можна побачити красивого кота, який щось шукає на узбережжі.
Також повідомлялось, що на півдні Одещини зупинилося майже 2 тис. лелек. За словами Русєва, лелеки - майстри "ширяючого польоту" і ніколи не мігрують через Чорне море.
