Рішення Синоду, в якому сказано, що Вселенський патріархат підтримує надання автокефалії українській церкві, і що Київська церква завжди підпорядковувалася і підпорядковується напряму Вселенському патріархату, запалило «світло в кінці тунелю» щодо створення єдиної української церкви. Другий хороший сигнал – зняття анафеми українських православних отців: патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета та предстоятеля Української православної автокефальної церкви Макарія. Все це дає «зелене світло» для скликання об’єднавчого Собору.
Як на мене, патріарх Варфоломій вирішив певною мірою зняти з себе політичну відповідальність, оскільки, в принципі, надалі все залежатиме від України: після проведення об’єднавчого Собору та обрання голови нової церкви і буде наданий Томос про автокефалію. Хоча процедура передбачала, що все відбудеться навпаки: спочатку Томос, а потім – об’єднавчий Собор і обрання голови.
В будь-якому разі, якщо Варфоломій і Константинопольський патріархат себе підстраховують таким чином, то все буде залежати від української влади (наскільки вона буде політизувати це питання) та від поведінки різних радикальних груп в Україні (чи зможуть вони утриматися від диверсій, провокацій та сутичок на релігійному ґрунті).
Зараз основне питання – проведення Собору в Україні
Думаю, екзархи Константинопольського патріарху, які близько місяця працювали в Україні, всі ці загрози теж побачили. Це рішення також є певним наслідком тої складної комунікації, яка була між церквами в Україні.
Багато хто говорить, що зараз залишилися тільки формальності, але я би не поспішав. Зараз основне питання – проведення Собору в Україні. Подальший процес створення нової церкви залежатиме від того, з яким результатом пройде Собор, скільки єпископів та інших представників церков у ньому візьмуть участь.
В будь-якому випадку, рішення Синоду – історичне. Воно відновлює історичну справедливість стосовно української церкви, яка фактично є матір’ю для російської церкви.
Тепер постає питання про першородство, адже Москва завжди наполягала, що саме РПЦ є головною, але зараз виходить, що першородство належить Києву
Дане рішення Синоду передусім б’є по інформаційній складовій, зокрема, по ідеї «русского мира». Тепер постає питання про першородство, адже Москва завжди наполягала, що саме РПЦ є головною, але зараз виходить, що першородство належить Києву. Для росіян це основний ризик: тепер вони не зможуть черпати витоки православ’я з 988 року – перші витоки православ’я будуть закріплені за Україною і за Українською православною церквою. Це – потужний удар по Москві.
Крім того, все це призведе до зменшення впливу РПЦ у православному світі та автоматичного посилення Константинопольського патріархату.
Плюс – Москва відчує і фінансовий бік питання. Якщо буде сформована єдина православна церква в Україні, і до неї почнуть приєднуватися єпархії, що зараз відносяться до Московського патріархату, це призведе до суттєвих фінансових втрат РПЦ – фінансової каси. А з України надходили серйозні суми в Москву: за різними оцінками, вона надавала до половини всіх надходжень у «касу» РПЦ. Тепер РПЦ доведеться думати, яким чином заповнювати ці фінансові прогалини, де брати кошти.
Якщо проаналізувати думки російських експертів з цього питання, то для РПЦ все це створює дві основні проблеми: ідеологічну (втрата першородства) і прагматичну (втрата грошей).
Раніше Москва завжди говорила, що Київ – «мать городов русских», а тепер Київ випадає з-під їхнього впливу
Що стосується ідеї «русского мира» – вона базувалася на «трьох китах»: православна віра, російська мова і слов’янська єдність народів. І Україна в цій конструкції – в концепції «русского мира» – була одним із ключових «китів». Тепер же ця ідея втратила ключову складову. Раніше Москва завжди говорила, що Київ – «мать городов русских», а тепер Київ випадає з-під їхнього впливу, з їхньої орбіти. І знову ж таки, основне питання – першородство церкви. Росіяни вважали, що вони черпають православ’я з України, бо саме тут розташовувалася «православна купель», а тепер Москва все це втратила.
Рішення Константинополя відновлює історичну справедливість і виправляє помилку, що Київ був позбавлений митрополії.
До того ж, Українська церква буде входити в п’ятірку найбільших православних церков світу за кількістю приходів, вірян тощо. Автоматично це означатиме ослаблення Росії, бо далі, я думаю, поступово будуть перетікати всі єпархії Московського патріархату в лоно української православної церкви.
Анатолій Октисюк, політичний експерт аналітичного центру «Democracy House»