Пенсія членам Кабміну встановлена у розмірі 70% зарплати працюючих членів уряду і плюс ще по 1% за кожен рік роботи для чоловіків більше 25 років, а для жінок - більше 20 років...
Закон про державний бюджет на 2008 рік був прийнятий Верховною Радою в кінці минулого місяця надзвичайно швидко. Однією з причин небувалої легкості його проходження через парламент було зобов`язання уряду через два місяці представити новий варіант відповідного законопроекту (таке доручення Кабміну прописане в самому Законі). А ось його вже парламентарії розглядатимуть по повній програмі - в першому, другому і третьому читаннях.
“Бой за бюджет – он трудный самый”...
Йдеться про розділ Закону, в якому призупиняється дія інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян. Пікантності ситуації додає той факт, що під час останньої виборчої кампанії БЮТ нещадно критикував уряд Януковича і колишню парламентську коаліцію за бюджет-2007, що містить аналогічні норми. Мало того, Конституційний суд України за наслідками розгляду звернення 46 народних депутатів виніс 9 липня минулого року Рішення про невідповідність Конституції цих положень закону про держбюджет-2007.
І ось тепер опозиція з превеликою радістю неодмінно скористається цими козирями. У свою чергу Президент Віктор Ющенко, як Гарант Конституції також, ймовірно, має вимагати від уряду не включення в законопроект про держбюджет норм, що суперечать Основному Закону.
Здавалося б, жодних проблем. Юлія Тимошенко і сама добивалася цього минулого року, а зараз не буде жодної фракції, яка б опиралася дотриманню раніше встановлених соціальних гарантій. Узяти, та і виключити статті розбрату з II розділу закону про держбюджет! І всіх справ.
Але все не так просто. У даній проблемі є ще два важливі аспекти, які говорять не на користь автоматичного видалення із закону про держбюджет статей, що обмежують соціальні пільги. По-перше, на фінансування всіх цих привілеїв треба знайти багато мільярдів гривень. А грошей у бюджеті, як завжди, на все не вистачає. Тим більше що уряд Юлії Тимошенко запланував на 2008 рік здійснення грандіозних програм, що вимагають колосальних бюджетних витрат. З січня почалися виплати компенсацій знецінених внесків в Ощадбанку СРСР, істотно підвищилися пенсії (на що знадобиться бюджетна допомога Пенсійному фонду), помітно збільшилася допомога на новонароджених і т.д.
Також з вимогою значного підвищення витрат на армію недавно виступив Віктор Ющенко. А Секретаріат Президента звернувся до Кабміну з наполегливим проханням врахувати в новому проекті закону про держбюджет вищий прогнозний показник інфляції на 2008 рік (з 9,6% в чинному нині Законі до 12,5% - згідно з останніми оцінками Мінекономіки). Що означає необхідність збільшення розмірів прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій, а також, відповідно, численної соціальної допомоги.
А є ж іще міркування соціальної справедливості, на які не може не зважати уряд. І це - по-друге.
Конституційний суд на боці опозиції
Аргументація Конституційного суду полягала в недотриманні положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Бюджетного Кодексу України. Зокрема, в статті 22 Конституції сказано, що «при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту і об`єму існуючих прав і свобод». Тобто, зменшувати розміри соціальних норм, позначених у якихось раніше прийнятих законах, Конституція не дозволяє.
На перший погляд, ця вимога Основного Закону а, отже, і Конституційного суду - бездоганна. З юридичної точки зору так і є. Але в плані логіки і справедливості це конституційне положення не є бездоганним. Для того, щоб дійти такого висновку, необхідно уважніше придивитися до деяких пільг, які з року в рік призупиняються законами про держбюджети.
Каста пільговиків по-українськи
У діючому сьогодні законі про держбюджет-2008 скасовані (призупинені) певні пільги, передбачені законами про прокуратуру, про статус суддів, Митним кодексом і т.п. Вельми яскраво ненормальний стан речей можна прослідкувати в статтях закону про Кабмін, який не так давно (у грудні 2006 року) прийняли зі скандалом . Нагадаємо, за нього дружно проголосували і тодішня коаліція (фракції Партії регіонів, СПУ і КПУ), і БЮТ.
Цим Законом була введена чергова спеціальна пенсія (спецпенсій в Україні близько півтора десятки) – певна річ, для членів уряду. Пенсія членам Кабміну встановлена у розмірі 70% зарплати працюючих членів уряду і плюс ще по 1% за кожен рік роботи для чоловіків більше 25 років, а для жінок - більше 20 років. Але не більше 80% зарплати. З урахуванням того, що, наприклад, сьогодні зарплата у міністрів близько 20 тис. грн., виходить розмір їх пенсії - близько 16 тис. грн.
Тоді як для «простих смертних» українців пенсія призначалася на той момент виходячи з принципу - один відсоток за один рік трудового стажу. Скажімо, мав лікар, вчитель або бібліотекар у 2006 році зарплату в 600 грн. і стаж, нехай, 35 років - у нього виходив розмір пенсії у 210 грн. (з січня 2008 року введено новий вищия коефіцієнт до стажу - 1,2, а з жовтня - 1,35).
Одні конституційні норми не можна виконати, інші - не можна виконувати!
Добре це чи погано? Звичайно ж, так - правильно. Можна лише сперечатися щодо величин порогів, що дають право на пільгу або, скажімо, про розмір максимально можливої пенсії для міністрів, - 10 000 грн. (може, вистачило б і 5 тис.?). Але принцип - справедливий. Допомога має надаватися не всім підряд, незалежно від добробуту тих або інших громадян, а тільки у разі скрутного матеріального становища - з урахуванням ситуації в країні (прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій). Адже мало яких пільг могли наприймати депутати в минулі роки для себе коханих, для міністрів і для інших «обраних»?
Напевно, кожному абсолютно зрозуміло, що деякі положення Конституції, зокрема стаття 22, яка забороняє відміняти або призупиняти закони з тими або іншими пільгами, в нинішніх українських реаліях - нерозумні. Тому що не є справедливими. І застосовувати їх на практиці - не можна.
А виходить, що Конституція не дозволяє відмінити дискримінаційні спеціальні пенсії та інші необгрунтовані пільги. До речі, виплата зараз компенсації «згорілих» внесків також проводиться з порушенням Основного Закону. Оскільки в законі про ці компенсації від 1996 року чітко вказано, що виплати мають проводитися з індексацією інфляції на момент видачі людям грошей. Споживчі ж ціни з жовтня 1996 року по сьогоднішній день виросли майже в чотири рази, і, значить, потрібно видавати гроші з розрахунку не 1,05 гривні за рубль, а 4 гривні. І сума компенсації на січень 2008 року не 130 млрд. грн., а трохи менше півтрильйона гривень. За рахунок інфляції нинішнього року об`єм компенсації збільшиться ще приблизно на 70 млрд. грн.
Інші конституційні положення також не можуть не викликати нарікань. Наприклад, про безкоштовну медицину (ст. 49), про право на житло (ст. 47) і т.п. Вони, напевно, без особливих роздумів були перенесені в Конституцію України з відповідних документів часів СРСР. Але тоді принаймні безкоштовне житло таки видавалося народу, і безкоштовне медичне обслуговування - хай, не дуже хорошої якості - але надавалося. Зараз же це - декларативні норми, виконати які не можна через брак коштів у державній скарбниці. Кажучи простіше - через бідність української держави.
На жаль, в умовах гострого політичного протистояння, що триває в Україні вже протягом багатьох років, політики навіть не ведуть серйозної розмови про необхідність виправлення Конституції в цих питаннях. Навпаки, партії використовують недосконалість цих конституційних положень в боротьбі один з одним.
Хотілося б сподіватися, що для написання нової Конституції таки будуть залучені політично не заангажовані і грамотні експерти. Які приділять свою увагу не тільки проблемі розділення владних повноважень між Президентом, Кабміном і Верховною Радою, але і порушеним вище питанням.
Михайло Маркелов