Україна вже вп’яте святкуватиме Великдень в умовах повномасштабної війни з Росією. Як його відзначатимуть в регіонах, які найбільше потерпають від ворожих атак, дізнавався УНІАН.
Попри війну, Великдень залишається важливим і очікуваним святом для багатьох українців. Комендантська година, безпекові ризики, пов’язані з можливими обстрілами, звісно, впливають на те, як Україна його відзначатиме. І хоча очікувати від Росії згоди на великоднє перемир’я не варто, в тилових областях можна відносно спокійно планувати освячення великоднього кошика. Інша справа – регіони, наближені до фронту. УНІАН поцікавився, як люди там готуються до свята, чи планують відвідувати богослужіння та які рекомендації надає влада.
Запоріжжя, Суми, Чернігів, Одеса – лиш частина міст, які постійно потерпають від російських атак. Військові адміністрації просять людей бути особливо пильними у разі повітряних тривог під час богослужінь та освячення великодніх страв і дотримуватися єдиного правила – швидко йти до укриттів.
Приміром, Запорізька ОВА нагадує, що у храмах є позначки, які допоможуть знайти шлях до безпечного місця. А після того, як небезпека мине, віряни зможуть повернутися.
"Ворог, з яким маємо справу, – підступний та жорстокий… У разі оголошення повітряної тривоги під час Великодніх богослужінь важливо дотримуватися правил та перебувати у безпечному місці", - додає начальник Чернігівської ОВА Вʼячеслав Чаус.
Своєю чергою, в. о. мера Одеси Ігор Коваль звернувся із закликом прямувати до укриттів у разі тривоги не лише до містян, а безпосередньо до представників різних релігійних конфесій: "Від вашого слова, вашої позиції та відповідальності залежить спокій і безпека людей. Прошу донести ці важливі речі до вірян, сприяти дотриманню правил і підтримувати атмосферу поваги та єдності".
У мерії пояснюють, що під час святкувань, у тому числі через високий рівень терористичної загрози, поліція посилить охорону громадського порядку та контроль за рухом автотранспорту, особливо поблизу храмів.
У зв’язку з тим, що у більшості міст комендантська година діє з 00:00 до 05:00 і на Великдень її не скасовували, релігійним громадам рекомендовано спланувати службу у храмах так, щоб прихожани встигли повернутися додому до півночі і зранку прийти на освячення, не порушуючи обмежень. Наприклад, на Сумщині, за інформацією начальника ОВА Олега Григорова, великодні богослужіння цьогоріч розпочинатимуться із 05:30. А учасникам святкових заходів рекомендовано уникати скупчень біля храмів, адже освячення пасок триватиме протягом всього дня.
У розпорядженні архієпископа Одеського і Балтійського Афанасія (Бориса Яворського) також йдеться про те, що освячення пасок буде організовано протягом суботи (після літургії) та у неділю зранку, щоб уникнути одночасного скупчення великої кількості людей на прихрамовій території.
В Одеській єпархії ПЦУ богослужіння мають починатись та завершуватись у межах комендантської години й з дотриманням необхідних безпекових заходів. Мова не лише про реагування на тривоги, а й про обачність: у разі виявлення підозрілих осіб чи предметів (сумок, коробок), залишених без нагляду, потрібно негайно повідомляти органи правопорядку.
Для тих, хто вирішив не відвідувати церкву на Великдень, є альтернатива – подивитися богослужіння онлайн. Зазвичай є пряма трансляція з київських храмів, а також – з місцевих.
Так, настоятель церкви Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії Ігор Савва із Запоріжжя зазначив, що ще до початку повномасштабного вторгнення почав проводити богослужіння онлайн.
"У нашій парафії люди зберуться зранку в неділю (12 квітня, – УНІАН), тому що вночі діє комендантська година, – говорить Савва. – Ще до великої війни у нас повелось, що ми щонеділі транслюємо наші богослужіння на моїй сторінці в Facebook, адже багато наших прихожан з різних причин не можуть бути в церкві".
Як зауважив настоятель, святкування Великодня та освячення пасок - це переживання єдності з Ісусом Христом, який преобразив світ своєю смертю і своїм воскресінням. Отже, якщо людина не може прийти до церкви, вона може пережити цю єдність серед однодумців або у колі своєї родини.
"Пасочку не обов'язково приносити в церкву та святити. Якщо вже приходити в церкву, то краще причащатися. То є святкування Великодня. Якщо хочете прикрасити святковий стіл, то купіть собі паску в магазині та помоліться… Ми знаємо нашого з вами ворога, який він підступний, який безсоромний. Він
активується якраз на свята і на церковні в тому числі. І велике скупчення людей для нас – велика небезпека та відповідальність. Ми не хотіли б збирати багато людей зараз, щоб не наражати їх на небезпеку", - зазначив він.
Жителі Сум у приватних розмовах розповідають, що збираються освячувати великодні кошики переважно в переддень свята – 11 квітня.
"Ворог непередбачуваний. У Суми й так останнім часом залітає багато безпілотників. Тож не знаю, якою буде оперативна обстановка та наскільки безпечним буде перебування біля найближчого від нашого будинку храму саме на Великдень. У родині ми цей момент обговорювали і вирішили, що краще освятити паску в суботу, щоб уникнути скупчень вірян. А ранкову великодню службу подивимося по телевізору з Києва", - розповідає сум’янин Станіслав.
За словами його дружини Марини, цьогоріч підготовка до свята може значно вдарити по кишені.
"Зараз святковий стіл обійдеться "в золоту копієчку": продукти дорожчають "не по днях, а по годинах". Наприклад, випічка, м’ясні страви, риба, овочі тощо. Якщо в магазині свіжий короп можна було б купити по 175 гривень за кілограм, то на ринку він уже по 200. А копчена скумбрія вартує понад півтисячі за кілограм. Та що там риба чи м’ясо – он, уже звичайний кріп на вагу в магазині коштує майже 1000 грн/кг! За пучечок – півсотні! Страх Божий! Швидше за все, будемо на свято трохи економити. Ковбаску запечемо з морозилки, бо купували завчасно. І паску самі пектимемо. Благо, що у продажу є достатня кількість дріжджів, борошна та яєць", – з розпачем говорить жінка.
Продавці на ринку пояснюють здорожчання харчів складною логістикою, високими цінами на пальне, меншою кількістю покупців через постійні тривоги.
У супермаркеті однієї з відомих мереж у Сумах вже є великий вибір пасок. Ціни -від кількох десятків гривень до 999 грн за штуку. Називають такий делікатес не паскою, а італійським словом "панеттоне". Щоправда, за півгодини спостережень ніхто із покупців не наважився понести такий цінний продукт до каси. Зате жіночки, як і на ринку, активно брали родзинки, ванілін, цукрову пудру та цукати.
Мешканка Запоріжжя Анна Філь зазвичай випікає паски вдома, адже це - традиція для її родини.
"Основна страва на нашому столі – це паска. Зазвичай ми відварюємо яйця, купуємо ковбасу, сир, варимо компот, – розповідає дівчина. – Зараз ціни "кусаються", але заради Великодня трохи себе побалуємо".
Ще один запоріжець, Юрій Вдовцов, випікає паски вдома вже п’ятий рік поспіль.
"Я випікаю їх декілька видів – звичайну, шоколадну та крафіни. Потім роздаю друзям, родичам. Я довго готуюся до Великодня. Видивляюся різні рецепти, дивлюся, як прикрашають. Навіть слідкую за різними трендами, щоб зробити паску більш унікальною та цікавою, – розповів Юрій. – У нас з батьками на Великдень традиція: збирати великодній кошик та йти освячувати. Потім збираємося усією родиною за великим столом та куштуємо різні, уже не пісні, страви. Мама буде готувати холодець, ковбасу, пиріжки з капустою. У мене буде паска та крашанки. Так і відзначимо свято".
Щодо фінансової складової, Юрій зазначив, що вже достатньо витратив коштів для виготовлення паски: "Я думаю, 3-4 тис. грн точно витрачу на борошно, яйця та різні інгредієнти для паски. Випікатиму багато – за два рази, адже треба всіх пригостити".
Для чернігівки Людмили Федосенко готування пасок та крашанок – це один із атрибутів свята ще з дитинства. Пані Людмила випікає паски за старовинним рецептом, який знайшла опублікованим у газеті понад два десятки років тому. Він - ідентичний поширеному у селі в Коропській громаді, де вона народилася і виросла.
За словами чернігівки, тісто на паски вручну вимішували до 1,5 години – щоб відставало від рук. А ще в хаті уникали голосних розмов і протягів… Щоб краще підходило тісто, в селі пані Людмили окремі господині ставили його на пухову подушку. Вона ж нині осучаснює рецепт, додаючи апельсинової цедри. А ось декорування пасок їй подобається сільське, коли із окремо замішаного прісного тіста вирізали квіти, хрести, колоски, пташки, і ці фігурки викладали на верхівки пасок, змащували збитим яйцем і випікали в печі.
"Хоча я зараз верхівки пасок прикрашаю білою глазурʼю, але для мене справжня паска це ота, прикрашена прісним тістом", - зазначила Людмила.
Деякі співрозмовники УНІАН ще не визначились, чи підуть освячувати великодні кошики, а інші вирішили зайвий раз не наражати себе на небезпеку.
Так, Катерина Ісаченко із села Ларинівка поблизу Новгорода-Сіверського на Чернігівщині ще не знає, чи відвідуватиме церкву на Великдень. Тут до кордону з Росією дуже близько й обстріли можуть трапитися будь-якої миті.
А ось чернігівка Вікторія до церкви вже точно не збирається: "Будемо вдома. Краще подумати про безпеку".
Запоріжець Юрій Вдовцов з родиною раніше ходив освячувати великодній кошик до церкви у Шевченківському районі міста, де пройшло його дитинство. Але будівля постраждала внаслідок російської атаки.
"Мама хоче їхати до церкви, розташованої в центрі міста, а я не хочу", – додав він.
Не піде до церкви й 63-річна одеситка Наталія Паламарчук. "Святковий стіл накрию, але до церкви не піду – боязно через велике скупчення людей. Бо раптом тривога, утвориться тиснява… До того ж, я вже не в тому віці, щоб швидко бігти", - каже жінка.
Вона пояснює, що готуватиме страви на свято заради дітей, які обіцяють прийти в гості: "Будуть крашанки і паска. А от від буженини, ковбаси та іншого м'яса доведеться відмовитися – це мені зараз не по кишені. Зате зроблю кілька овочевих салатів, накручу дієтичних голубців... Для більшості одеситів Великдень – це, швидше, привід побачитися з рідними, адже у нас місто багатонаціональне, багато змішаних сімей".
Жителька Запоріжжя Ірина Юр’їва розповіла, що традиційно освячувати паски до церкви ходять її діти.
"Торік діти ходили святити і ми їли освячені паски, – згадує жінка. – Цьогоріч ми дружною родиною накриємо святковий стіл, а також помолимось, щоб у країні був мир і перемога".
Валерія Константинова, Ірина Синельник, Лариса Козова, Віталій Кохан