Бронежилети ізраїльської компанії Masada Armor, які стали предметом гучного конфлікту навколо закупівель для ЗСУ, не були забраковані через "неякісність" або нездатність захищати військових. Як випливає з великого розслідування Babel.ua, причиною конфлікту стали бюрократичні та процедурні питання навколо відповідності окремих елементів поставки погодженому еталонному зразку.
У самому матеріалі наголошується, що бронежилети пройшли всі базові етапи погодження та тестування до моменту укладення контракту.
"Йдеться не про те, що бронежилети не витримували постріли або були небезпечними для військових. Суперечка виникла навколо відповідності окремих компонентів та процедур приймання", – зазначає Babel.
Видання підкреслює, що ключовою проблемою стали саме формальні розбіжності між еталонним зразком та фінальною поставкою.
"У системі оборонних закупівель навіть незначні відмінності у маркуванні, конфігурації компонентів або документації можуть стати підставою для неприймання продукції", – наголошується у розслідуванні.
Бізнесмен Василь Веселий, якого пов’язують із цією поставкою, пояснив, що після виникнення претензій щодо окремих параметрів продукцію фактично неможливо було повернути виробнику для доопрацювання через особливості українського експортного законодавства.
"Проблема в тому, що повернення бронежилетів виробнику – це вже експорт. А експорт зброї та військової продукції – це окрема складна процедура, яка потребує дозволів. Через це виникла ситуація, коли продукцію неможливо просто відправити назад на доопрацювання, як це робиться у звичайних комерційних контрактах", – зазначив Веселий.
За його словами, конфлікт значною мірою виник саме через жорсткість та негнучкість української бюрократичної системи в умовах війни.
"Ми маємо ситуацію, коли через процедури та регуляторні обмеження навіть якісний продукт може застрягти між формальними вимогами різних органів", – пояснив він.
Babel також наводить позицію представника компанії-постачальника Стеценка, який стверджує, що бронежилети відповідали своєму прямому призначенню та проходили необхідні етапи погодження.
"Йдеться не про те, що бронежилети не захищають. Всі базові випробування та погодження вони проходили. Але в процесі фінального приймання виникли питання до окремих технічних нюансів і документального оформлення", – пояснив Стеценко.
Він також звернув увагу, що в оборонних контрактах навіть мінімальні розбіжності між еталонним зразком і серійною поставкою можуть призвести до блокування приймання.
"Це дуже зарегульована система. Якщо десь відрізняється маркування, окремий компонент або процедура оформлення – виникає юридична проблема для приймання продукції", – заявив він.
У матеріалі Babel окремо підкреслюється, що конфлікт навколо бронежилетів після появи "плівок Міндіча" швидко перейшов із технічної площини у політичну.
При цьому Masada Armor є відомим ізраїльським виробником балістичного захисту, який багато років працює з силовими структурами та військовими підрозділами Ізраїлю. На офіційному сайті компанії зазначається, що вона спеціалізується на виробництві бронезахисту для armed forces та law enforcement agencies, а також є "довгостроковим постачальником бронезахисту для різних безпекових структур Ізраїлю".
Також компанія прямо заявляє, що під час загострення безпекової ситуації в Ізраїлі переорієнтовувала виробництво саме на забезпечення ізраїльських державних замовників та силових структур.
Нагадаємо, конфлікт навколо контракту на постачання бронежилетів для ЗСУ триває вже кілька місяців. НАБУ та САП вивчають можливий вплив бізнесмена Тимура Міндіча на процес ухвалення рішень щодо закупівлі.
Водночас сам контракт у підсумку був зупинений, а поставлена продукція – не оплачена державою.