Окрім гучних російських атак, українці, принаймні у теплі пори року, потерпають від гучних транспортних засобів на вулицях. Тож у Верховній Раді з’явився проєкт закону, який має перетворити шум із побутової втрати комфорту на чітко каране правопорушення.
В зареєстрованому у парламенті документі йдеться про доповнення КУпАП нормою, яка прямо визнає керування або експлуатацію транспортного засобу з перевищенням допустимого рівня шуму адміністративним правопорушенням. На думку авторів ініціативи, це має захистити мешканців міст від нічних "ревів" і постійного акустичного тиску (що, вочевидь, впливає на сон, працю та здоров’я).
Що пропонують парламентарі? Законопроєктом встановлюються такі санкції: фіксований штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів (17 тисяч грн) за перше порушення і 2000 мінімумів (34 тисячі грн) - за повторне, з можливістю тимчасового позбавлення права керування на 3-6 місяців. Автори документа наполягають, що тільки жорстке фінансове покарання може стримати тих, хто свідомо модифікує вихлопні системи або використовує технічно несправні транспортні засоби для демонстрації "стовбурового" звуку.
На жаль, питання ефективності та застосовності закону залишаються відкритими.
По-перше, потрібне визначення "допустимого рівня шуму" та методика вимірювань - ключові технічні деталі, без яких штрафи перетворяться на суб’єктивні претензії поліції чи місцевих активістів.
По-друге, контроль на місцях вимагає не лише нормативу, але й обладнаних приладів, натренованих інспекторів та чітких процедур фіксації порушення - інакше водії оскаржуватимуть постанови в судах, затягуючи виконання покарання.
Ще один важливий аспект - межі застосування запропонованої заборони. Документ обмежує відповідальність межами населених пунктів, тобто, це дозволить зберегти простір для гучного автоспорту та шумних заходів за межами міст. Разом з тим, це залишає питання трансферу шуму з міста у передмістя та на трасах у межах населених пунктів. І для мешканців прилеглих районів це може означати лише часткове полегшення, адже джерела шуму, по суті, нікуди не зникнуть.
Штрафи за гарчання двигунів, звісно, викликають суспільне зацікавлення, але й дискусію про пропорційність покарання.
Адже сума, запропонована в законопроєкті, є значною для пересічного українця. І вона, направду, покликана мати превентивний ефект. Водночас такий штраф без чітких критеріїв застосування – мало чого вартий. Ба більше, автори зауважують, що під час війни та надзвичайного стану санкції можуть коригуватися. Та це лиш додає невизначеності…
Таким чином, для того, щоб закон дійсно працював, потрібні додаткові кроки: уніфікація методик вимірювання шуму, підготовка інфраструктури контролю, поетапне запровадження санкцій та інформаційна кампанія для водіїв. Приміром, альтернативою або доповненням до великих штрафів можуть стати стимулюючі заходи на кшталт програми звукоізоляції транспортних магістралей для вразливих районів, які зроблять боротьбу із шумом комплекснішою, а не лише репресивною.
Тобто, така законодавча ініціатива - крок у бік захисту міського середовища й здоров’я громадян. Але її успіх залежатиме від деталей впровадження. Якщо держава обмежиться лише гучними цифрами штрафів без чіткої системи вимірювань, закон ризикує залишитись декларацією, а не інструментом змін.