Карантин - не перешкода шахраям грабувати українців / фото УНІАН
Злочинцям начхати на коронавірус і карантин з ним пов’язаний. За місяць, який в Україні діють обмежувальні заходи, шахраї вигадали і задіяли не одну схему грабунку. І українці, на жаль, досить часто потрапляють на їх гачок.
Одеситка Ольга Сергеєва-Чумак розповідає, як серед дня хтось раптово подзвонив у двері: «Ми здивувались, адже у нас є домофон. Але відчинили. На порозі стояв високий молодий хлопець, до 35 років, дуже сумний. Він розповів, що у сусідньому під’їзді померла бабуся, і, мовляв, ми – родичі, зараз збираємо гроші».
За словами пані Ольги, перша думка була дати грошей. Але пенсію ще не отримали. Тож засмучений онук пішов по квартирах далі. А вже наступного дня з’ясувалося, що це ніякий не онук, а шахрай. За словами одеситки Любові Шевчук, вона була знайома з тією бабусею, на похорон якої «онук» збивав гроші з сусідів. «Я з нею спілкувалась, тож після візиту «онука» зателефонувала їй і розповіла: «Уявляєш, ходить, просить гроші, називає твою квартиру»», - каже жінка.
Шахрай потрапив в об’єктив однієї з камер. Люди написали заяву в поліцію та повісили оголошення з проханням не пускати у будинок незнайомців. До речі, те саме ви можете зробити в себе в під’їзді, не чекаючи, поки до вас завітають такі «онуки».
Адже, попри те, що шахрайство в Одесі уважні сусіди швидко викрили, злочинець зумів зібрати з сердобольних людей гроші «на похорон». «Хтось дав 20 гривень, хтось 50… Люди небайдужі до чужої біди», - розповідає Любов Шевчук.
Розуміючи, що схема робоча, злочинці використовують її по всій країні. Так, в Києві ще один «сумний онук» теж потрапив в об’єктив камери в одному з багатоквартирних будинків. На відео хлопець називається Дмитром, онуком померлої Валентини Іванівни. Однак комусь говорить, що «з 61-ї квартири», комусь, що «з 12-ї, з першого під’їзду». Втім, майже ніхто йому в допомозі грошима не відмовляє. Відразу видно – вбитий горем онук. І рука сама тягнеться дати хоча б щось. Тому потроху, але гроші дають майже усі.
Зараз ця шахрайська схема - найпопулярніша. Бо практично безкарна. Адже люди самі дають гроші.
«Карантин грає на руку зловмисникам, - розповідає кореспондент ТСН.Тиждень Ірина Куріло. – Маска не викликає підозри. Тож головне – щоб себе вберегти, треба не пустити злодія в середину під’їзду. Правило просте – не відчиняйте двері незнайомцям, ким би вони не представлялись».
А представлятися вони можуть будь-ким. За словами приватного детектива Руслана Болгова, зловмисники називають себе і медичними працівниками, і працівниками Пенсійного фонду, і поліції… «Медичний працівник, працівник Пенсійного фонду, соціальна мережа, ЖК, кооператив, перевірка лічильників, дезінфекція, поліція, громадська організація. Все, що завгодно», - підкреслює фахівець.
Друга найпоширеніша схема, яка реально працює зараз – витягування інформації по банківській картці. Здебільшого, полюють на картки пенсіонерів. Особливо успішною ця схема стала після того, як Міністерство соцполітики пообіцяло стареньким тисячу гривень допомоги.
За словами пенсіонерки з Одеси Ольги Сергеєвої-Чумак, вона з чоловіком після отримання пенсії отримали телефонний дзвінок. Начебто з банку. «Чоловік зрадів, каже: «Ми якраз вам самі телефонували, не додзвонились». А там нам кажуть: «Скажіть номер вашої картки». Він пішов за нею, а я сиджу і думаю, якось дивно: вечір, банк телефонує, питання ставить не такі, як зазвичай… Тож кажу чоловікові: «Скажи тільки останні цифри»», - розповідає жінка.
Але на тому кінці зв'язку попросили озвучити весь номер картки. Ба більше, наполягали на трьох цифрах зі зворотного боку. На тих трьох – які називаються Сі-Ві-Кодом – і є найсекретнішою інформацією вашою картки.
«Тоді я чоловікові говорю: «Ні в якому разі, ні однієї цифри». Але, видно, вони почули, бо я досить голосно це сказала, і поклали слухавку», - каже пані Ольга.
Тож, якщо вам пізно увечері телефонує «банк», не спішіть розповідати телефоном інформацію, яку з вас намагаються витягнути якнайшвидше. Можливо, це зовсім не банк.
А замикає наш рейтинг – продаж будь-чого за попередньою оплатою. Зокрема, пігулок від коронавірусу. «Кількість шахрайств через інтернет збільшилася на 20%. З’явилася купа сайтів щодо продажу медичної продукції. Їх мета – продати неіснуючий товар, отримати передплату заздалегідь», - розповідає начальник Головного слідчого управління Національної поліції України Максим Цуцкірідзе.
Зголоднілі через масову ізоляцію кишенькові й квартирні злодії активно пішли в інтернет. «За деякими припущеннями, в інтернеті вчиняється злочинів більше, ніж поза його межами. Це пов’язано з простотою і безкарністю. Адже менше ніж 1% злочинів, вчинених в інтернеті по всьому світу взагалі, доходять до вироків судів», - розповідає юрист-кримінолог Анна Маляр.
Втім, за її словами, інтернет-злочини все ж доволі складний технологічно варіант. Тож через економічну кризу та безробіття можна прогнозувати ріст звичайних грабежів.
«Я би попередила, скажімо, продуктові магазини і супермаркети», - каже Анна Маляр.
Отже, щоб убезпечити себе, поради прості – не відчиняти дверей незнайомцям, не кажіть інформацію зі своєї банківської картки, та не платіть за товари наперед. Перевіряйте все, з чим до вас звертаються. Адже, щоб не бути ошуканим, іноді достатньо одного телефонного дзвінка до банку або сусідки.
Ірина Куріло, Андрій Тримбач, Олена Черняєва, Іван Савченко