Верховна Рада готує важливі зміни щодо оголошення особи, яка зникла безвісти під час війни - померлою. Так, на початку червня парламент схвалив в першому читанні законопроєкт №12451 (від 27.01.2025), яким пропонується уточнити ч. 2 ст. 46 Цивільного кодексу. Йдеться про норму, що визначає, коли саме людину, яка зникла безвісти під час війни, можна юридично визнати померлою.
Зараз таку людину суд може оголосити померлою після двох років від дати завершення війни. Водночас, з огляду на обставини, суд може скоротити цей строк, але не раніше ніж через шість місяців від настання події, що загрожувала людині смертю або дає підстави вважати її загиблою.
Головна новація згаданого законопроєкту - в ньому з’являється чітка вказівка, від якої дати/події/обставини починається відлік тих самих шести місяців. І йдеться якраз про настання небезпечної події, а не абстрактний кінець війни.
Це - вкрай важливо! Зараз суди мають декілька підходів до розгляду до таких справ, адже у чинній редакції не сказано, коли починається цей шестимісячний термін. Частина суддів відлічувала його від самої події (наприклад, обстрілу), інші - від гіпотетичного "кінця війни", який наразі невідомий.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 пояснила, що орієнтуватися на кінець "всієї війни" неправильно - це створює невизначеність. Тож законопроєкт №12451 насамперед закріпить позицію Верховного Суду у Цивільному Кодексі, а суди всіх рівнів отримають однаковий алгоритм і не зволікатимуть із рішеннями.
Як це допоможе рідним тих, хто перебуває у статусі зниклого безвісти? Родини таких військових зможуть через шість місяців після ймовірної загибелі звернутись до суду для визнання людини померлою, а не чекати для цього кінця війни. Це надасть їм право отримати всі гарантовані державою виплати/пільги та допомогу. Зокрема, одноразову допомогу та пенсію у разі втрати годувальника, а родичам першої лінії - оформити відстрочку від мобілізації.
Також це допоможе правонаступникам цивільних осіб, зниклих у зоні бойових дій, при вирішенні питань, пов’язаних зі спадщиною; припинити шлюб чи інші зобов’язання, що вимагали статусу померлого, тощо.
Ці зміни ніби на краще, проте треба пам’ятати і про деякі "але". Так, зараз суди при визначенні територій або зон військових дій користуються даними Наказу Мінреінтеграції №309 (від 22.12.2022 року), щоб визначити, коли закінчилися активні дії в конкретному районі. Цей наказ, так само як і позиція Великої палати ВС, не охоплює випадки, до прикладу, осіб, зниклих на території Курської області РФ чи в інших місцях. Також залишається поза увагою доля зниклих військових у "мирних" регіонах - там, де відсутні дані про бойові дії. Для таких випадків потрібне додаткове уточнення закону.
Законотворці запевняють, що під час остаточного голосування за цей законопроєкт всі ці зауваження будуть враховані. Тож зміни будуть стосуватись усіх, а шість місяців можуть рахуватись і від самої події, навіть якщо вона сталася за межами карт бойових дій.
Як наслідок, після другого читання закон може суттєво полегшити життя сім’ям зниклих безвісти внаслідок війни й пришвидшити доступ до належних соціальних гарантій. Держава теж виграє - зменшаться суперечки в судах і витрати на це часу. Адже нарешті буде встановлено чіткий відлік початку строку визнання особи померлою - з дати фактичної події (обстрілу, зникнення), а не з дня, коли "офіційно закінчиться війна".
Єлизавета Коробейнікова, адвокат Адвокатського об'єднання Актум