Біженці прибули до Запоріжжя / фото УНІАН, Олександр Прилепа
Ті, хто хотів виїхати і мав таку змогу, вже покинули Україну, кажуть фахівці.
З України вже виїхали ті, хто з різних причин хотів і міг це зробити. Про це в коментарі УНІАН сказав Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
Відповідаючи на запитання про настрої українців, зокрема киян, на тлі постійних обстрілів, складної зими попереду та загальної невизначеності, а також про те, наскільки зросли тривога й утома порівняно з попередніми роками, він зауважив, що наразі суттєвого зростання рівня тривожності серед людей не спостерігається.
"Ми навіть у січні, коли зима була справді складною й відбувалися вимкнення світла, проводили опитування, і там був дуже невеликий відсоток людей, які відповіли, що переїхали через складні умови", - сказав експерт.
Грушецький додав, що наразі люди зберігають певний оптимізм і говорять про складну зиму як про віддалене очікування.
Стосовно того, чи є в людей "межа втоми", коли психологічний тиск накопичується настільки, що вони починають ухвалювати рішення виїхати, він висловив думку, що в українців така "межа" дуже широка, тобто "щоб домогтися цього, треба дуже постаратися".
Представник КМІС зазначив, що, незважаючи на труднощі минулої зими, катастрофічного відтоку населення все одно не спостерігалося.
"До речі, досвід минулої зими на багатьох людей діє як запобіжник: "Оскільки в нас уже була складна зима і ми її пережили, то, хоч зима й складна і треба готуватися, ми сильні й можемо пережити багато різного", - сказав Грушецький.
За словами експерта, українці, які були більш схильні до переїзду, зробили це у 2022–2023 роках.
"Тобто ті, хто був більш мобільним, кому це було легше зробити. Для частини людей, які залишилися, одним із чинників є те, що їм просто психологічно складно переїжджати", - пояснив він.
На уточнення щодо того, чи українці адаптувалися і стали стійкішими, адже попередні важкі зими теж тиснули на людей, але масового виїзду не було, соціолог зауважив, що значна частина тих, хто залишається, менше схильна до таких рішень.
"Їм складніше дається таке рішення. І паралельно відбувається адаптація", - сказав представник КМІС.
Він додав, що це справді певна адаптація та розуміння того, що в житті є багато викликів, але "ми, українці, молодці й можемо їх подолати".
Грушецький висловив сумнів, що цієї зими навіть у разі складної ситуації буде масовий виїзд людей. Зокрема, тому, що багато хто оптимістично очікує, що війна колись закінчиться.
Водночас теоретично може скластися комплекс чинників, який підвищить градус напруги. Зокрема, це може стосуватися масової мобілізації росіян та відкриття ними нового фронту в напрямку Києва. Такі форс-мажорні обставини можуть створити іншу ситуацію. Але наразі, за звичайного наближення зими, масові виїзди здаються малоймовірними.
На уточнення, яка група людей усе ж могла б першою виїхати через складну зиму, соціолог висловив думку, що насамперед це могли б бути люди з прифронтових міст - через безпекову ситуацію, яка впливає на тривалість ремонтних робіт.
"Найпростіше здійснити переїзд буде тим, хто більш мобільний і працює дистанційно. Вони зможуть спокійно переїхати в сільську місцевість або до родичів кудись на захід", - сказав Грушецький.
Відповідаючи на запитання, що найбільше утримує українців від переїзду попри постійний тиск, Грушецький зауважив, що зміна місця проживання, розрив соціальних зв’язків і можлива втрата роботи є для людей травматичними.
"У нас зараз 60–70% українців оптимістично налаштовані щодо майбутнього країни. Люди вірять у Сили оборони, бачать успішні операції України. Вони вірять, що в якийсь момент ми можемо дійти до прийнятного для країни завершення війни. Тобто всі вони вірять в успіх України", - сказав експерт.
Крім того, підтримка з боку європейських партнерів дає відчуття, що в нас є надійні союзники, а Україна загалом рухається до Європейського Союзу і в майбутньому все має бути краще.
"Тобто зараз можна постраждати, але це інвестиція в наше щасливе майбутнє", - зауважив соціолог.
Грушецький також відповів на запитання, з чим можуть зіткнутися українці та країни ЄС у разі нового масового виїзду, зважаючи на зміну ставлення до біженців і поступове обмеження програм тимчасового захисту.
"Тут питання в тому, які саме події зумовлять цей виїзд. Якщо станеться щось дуже трагічне і це змусить вирушити ще кілька мільйонів людей, то, мабуть, Європа теж інакше реагуватиме на новоприбулих мігрантів", - зауважив він.
Якщо ж ідеться про звичайне переміщення людей, то, нагадав експерт, багато українських чоловіків мають обмеження на виїзд за кордон.
"Якщо виїжджатимуть жінки та діти, то ставлення до них за кордоном буде кращим, бо це соціально прийнятніша й зрозуміліша для європейців категорія біженців. Тому треба дивитися, за яких обставин це відбуватиметься", - сказав соціолог.
Як повідомлялося, раніше керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут зазначив, що зима 2026-2027 років може стати найгіршою для українців, бо ми все ще не можемо протистояти російській балістиці. Крім того, ворог накопичує реактивні дрони, які складно збивати.
Так, каже він, кожен має зважити вже зараз, у липні, де він буде взимку. Чмут також не виключив, що декому варто подумати про виїзд з міста в село чи райцентр або навіть за кордон.