Жінка буде змушена повернути майже 4 млн грн своєму синові. На мирову угоду він йти не хоче.
Рівненський районний суд зобов’язав матір військовослужбовця Дмитра Панчука повернути йому понад 3 мільйони 800 тисяч гривень грошового забезпечення, які вона отримала, поки син перебував у російському полоні.
Військовий провів у неволі майже три роки і після повернення попросив матір повернути кошти. Однак вона відмовилась це зробити.
"Вона робила ремонт у квартирі сестри, ремонт у будинку в селі, купляла собі техніку, жила по факту за ці гроші. Я їх попросив повернути кошти. Однак вони відмовились, сказавши: "Ти нікому нічого не винен і тобі ніхто нічого не винен", - розповів Дмитро у репортажі Радіо Свобода.
Згодом, за словами військового, у "Дію" йому надійшло повідомлення про те, що його було виписано з квартири.
Тоді Панчук вирішив подати до суду на власну матір, щоб змусити її повернути нараховані державою майже 4 млн грн. Через два місяці суд задовольнив позов військового та зобов’язав матір повернути кошти.
Жінка до суду не з’явилась. Її адвокатка Алла Філатова не сказала, чи є у неї гроші, аби віддати синові, і чи подаватимуть родичі апеляцію. Захисниця сподівається, що справу вдасться залагодити мирно.
"Поки йде судовий розгляд, можливо, ми дійдемо якоїсь мирової угоди. Можливо, буде подана апеляційна скарга у зв’язку з тим, що сторона відповідача хоче примиритися. Це все-таки сімейний конфлікт. За моєю інформацією, вони вийшли на зв’язок, велися перемовини, тому маємо надію, що цей сімейний конфлікт буде вирішено поза судовим процесом", - зазначила адвокатка.
Дмитро Панчук нині проходить службу на Харківщині. Він повернувся до війська попри те, що після полону міг би не служити. Військовий заявив, що жодної мирової угоди з матір’ю він не укладатиме.
"На останньому судовому засіданні вони мені пропонували мирову угоду. Я відмовився, бо це було навіть смішно чути. Пропонували 5 тис. грн в місяць і знову мене прописати у квартирі. Мені чекати 70 років, щоб повернули мої кошти? Ще й зробили мені боляче мої найближчі люди", - зреагував Дмитро.
Його не цікавить, де матір візьме кошти, які потрібно повернути. Він радіє, що ця ухвала суду тепер відкриє шлях й іншим звільненим з полону військовослужбовцям, яких так само ошукали найрідніші люди. Як йдеться в репортажі, до цього часу ніхто не наважувався судитись, оскільки до лютого минулого року закон дозволяв рідним отримувати 100% зарплатні полонених.
"Мені багато хто з адвокатів говорив, що ми нічого не виграємо, можна навіть не подавати до суду – ніхто не візьметься за цю справу, адже вони (родичі, – УНІАН) законним чином їх (виплати, – УНІАН) отримали. Але мій адвокат сказав, що ми вирішимо цю проблему і виграємо суд. Я хотів показати тим, хто опинився у такій ситуації, що не потрібно зупинятися та пробачати, бо далі буде гірше", - підкреслив Панчук.
У разі потрапляння в полон та зникнення безвісти військових грошове забезпечення, яке нараховується державою, можуть отримати певні категорії рідних військовослужбовця.
Виплати здійснюються щомісяця. Грошове забезпечення військовослужбовця включає посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки, премії та інші додаткові виплати.
Законодавство передбачає два можливі механізми розподілу цих коштів: стандартний порядок та виплата за особистим розпорядженням військовослужбовця. В першому випадку – 50% грошового забезпечення виплачується членам сім’ї, інші 50% депонуються державою до моменту повернення військовослужбовця. Наприклад, якщо грошове забезпечення становить 120 тис. грн, то 60 тис. грн отримують члени сім’ї, а інші 60 тис. грн зберігаються державою до звільнення військового. Вони накопичуються протягом усього часу перебування людини у полоні або статусі зниклого безвісти і виплачуються їй після повернення.
Другий механізм – особисте розпорядження військовослужбовця – є новим механізмом розподілу коштів. Військові тільки в 2024 році отримали право самостійно визначати отримувачів та частки виплат свого грошового забезпечення у випадку полону або зникнення безвісти. Військовослужбовець може самостійно визначити осіб, які отримуватимуть кошти, встановити частки виплат, визначити порядок розподілу, або залишити 100% коштів на депонуванні.