Довоєнний формат загальнодержавних вступних іспитів передбачав, що вся країна складала один предмет в один день.
У найближчому майбутньому змін у проведенні Національного мультипредметного тесту (НМТ) в Україні не передбачається, оскільки безпекова ситуація залишається складною. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький в інтерв’ю Телеграфу.
"Ми пам’ятаємо, що раніше у нас був такий формат загальнодержавних вступних іспитів, який передбачав, що вся країна складала один предмет в один день. Це означає, що, умовно кажучи, цього року 312 тисяч вступників мали б одночасно писати українську мову. У нинішніх умовах безпеки це неможливо організувати", - заявив посадовець.
Тому, каже він, учасників розбивають на менші групи і проводять мультипредметний тест "у безпечних середовищах". За словами Винницького, що далі на схід нашої країни - то частіше ці тести відбуваються у підвалах, в укриттях, які спеціально обладнані для цього.
"Часто це відбувається на базі університетів - ми доклали для цього багато зусиль. Як і торік, цього року тестування включає чотири предмети: три обов’язкові й один на вибір", - сказав заступник міністра.
Він запевнив, що "на сьогодні немає потреби щось змінювати", і в найближчому майбутньому також не передбачається фундаментальних змін.
"Ми б хотіли поступово повернутися до тестування з окремих предметів замість мультипредметного формату. Це дало б змогу приділити більше часу кожному тесту - умовно кажучи, дві години на один предмет замість однієї. У такому випадку ціна помилки для вступника буде значно меншою. Але для цього потрібні суттєві зміни в безпековій ситуації в Україні", - сказав Винницький.
Як повідомляв раніше УНІАН, в Україні щороку зменшується кількість випускників. Як пояснив заступник міністра освіти Винницький, а 2002 році падіння кількості випускників в Україні було пов’язано із Чорнобилем, і з тих часів зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч щороку. За словами чиновника, причиною такої тенденції є те, що в Україні народжується менше дітей.
Також у МОН назвали найбільш безперспективні спеціальності в Україні. На думку Винницького, більшість випускників у 17-річному віці не мають усвідомленого розуміння того, чим хочуть займатися протягом усього життя. У підсумку, найпопулярнішими спеціальностями виявляються ті, які пропонують мінімальну кількість місць на ринку праці: право, менеджмент, фінанси, журналістика. Тому влада ухвалила рішення запровадити "індикативну собівартість": ціна контракту на популярні спеціальності, які є абсолютно неперспективними, суттєво піднялася.