Раніше жінка безкоштовно рятувала селян і дбала про довкілля.
Неподалік села Серхів серед поліських лісів досі можна побачити родинний склеп Софії Дунін-Вольської – лікарки, яка приїхала сюди з Варшави у 1930-х роках, безкоштовно лікувала місцевих жителів і дбала про озеро. Про це розповіла тревел-блогерка Наталія Оксенюк.
За словами жінки, яка побувала в цьому місці, побачене залишило неоднозначні враження і навіть дещо засмутило.
Від колишнього маєтку сьогодні практично нічого не залишилося, зазначає блогерка. Територія поступово заростає акаціями та іншою рослинністю, а серед лісу зберігся лише родинний склеп, який нагадує про колишню власницю цих земель.
Мандрівниця додає, що саме в цьому склепі Софія Дунін-Вольська поховала свою доньку та онучку. Пізніше тут знайшла свій останній спочинок і сама лікарка. Сьогодні споруда перебуває у занедбаному стані й залишається відкритою.
За спогадами жителів Серхова, Софія Дунін-Вольська залишила по собі добру пам’ять. Місцеві розповідали, що вона лікувала людей безкоштовно та допомагала всім, хто потребував медичної допомоги. Жінка використовувала свої професійні знання й досвід, щоб лікувати мешканців незалежно від їхніх можливостей.
Її ім’я збереглося не лише в місцевих переказах, а й у назвах природних об’єктів. Пагорб, на якому розташований родинний склеп лікарки, після її смерті почали називати Паніною горою. А озеро, яким Софія Дунін-Вольська свого часу опікувалася та намагалася впорядкувати, отримало назву Паніне озеро. Його також називають озером Засвіття.
"Багатьох людей вона вилікувала, але сумно дивитися на цей відкритий склеп", – розповіла Оксенюк.
На думку тревел-блогерки, склеп варто було б закрити, замурувати та впорядкувати територію навколо нього. Водночас залишається відкритим питання, хто саме має опікуватися цим місцем і взяти на себе його відновлення.
Нагадаємо, незвичайний підземний будинок в Озаркських горах штату Міссурі надав глядачам можливість зазирнути в нетрадиційний експеримент в архітектурі, інженерії та сталому способі життя. Будинок, побудований інженером Конуеєм протягом кількох років, був висічений у схилі пагорба без архітектора і майже без сторонньої допомоги. Через майже п’ять десятиліть після початку будівництва незвичайне житло досі не протікає.