Але незабаром може з'явитися новий закон, який радикально перепише "правила гри" у цій непрозорій сфері.
Повномасштабна війна Росії проти України змусила частину українок шукати нестандартні способи заробітку, і деякі з них вирішили стати сурогатними матерями. Водночас у Верховній Раді готують законодавчі зміни, які можуть фактично закрити доступ до українського ринку сурогатного материнства для іноземців. Про це йдеться у матеріалі BBC News.
Видання розповідає історію 22-річної Карини Тарасенко з Донеччини, яка нині перебуває на шостому місяці вагітності. Дитина, яку вона виношує, генетично належить подружжю з Китаю. Як пише видання, до сурогатного материнства жінку підштовхнула війна: у 17 років вона втратила дім у Бахмуті і після переїзду до Києва не змогла знайти стабільної роботи.
Нині Каріна мешкає у квартирі, яку надала клініка. За народження дитини вона має отримати близько 17 тисяч доларів. Попри початкові сумніви, жінка планує й надалі народжувати дітей як сурогатна мати, щоб накопичити гроші на власне житло. Однак ці плани можуть зруйнувати нові законодавчі ініціативи.
Як пише BBC, ще до повномасштабної війни Україну часто називали другим найбільшим центром комерційного сурогатного материнства у світі після США. Хоча бойові дії суттєво вплинули на галузь, нині кількість програм майже повернулася до довоєнного рівня.
Водночас у парламенті розглядають законопроєкт, який передбачає жорсткіший контроль над індустрією та фактичну заборону доступу для іноземців, які становлять близько 95% замовників таких послуг.
Прихильники змін стверджують, що сурогатне материнство перетворилося на комерціалізацію народження дітей та експлуатацію вразливих жінок.
"Через війну кількість жінок, які перебувають у відчаї, зростає, і клініки пропонують їм таку можливість, бо західні пари хочуть купувати дітей дешево", – каже Марія Дмитрієва, активістка за права жінок, яка виступає проти будь-якого сурогатного материнства з етичних міркувань.
У матеріалі зокоема згадується історія хлопчика Вея, який народився передчасно у 2021 році та отримав тяжкі ураження мозку. Після того як біологічні батьки з Південно-Східної Азії дізналися про його стан, вони не забрали дитину. Нині хлопчик живе у державному закладі для дітей з інвалідністю в Києві.
Водночас є й ті, хто виступає проти нових обмежень. Бездітне подружжя Гіматрадж і Раджвір Баджва з Лондона скористалося послугами української сурогатної матері після кількох невдалих спроб завести дитину у Великій Британії. За їхніми словами, українська система виявилася більш організованою та доступною за ціною, ніж американська.
"Вони дали нам те, що ми ніколи не вважали можливим – вони зробили нас родиною", – сказав Гіматрадж.
Ще у 2020 році УНІАН присвятив велику публікацію проблемі сурогатного материнства. Ми зазначали, що в Україні ця сфера залишається недостатньо врегульованою, що призводить до серйозних правових, етичних та гуманітарних проблем. Відсутність чітких механізмів в’їзду батьків, оформлення громадянства дитини та її вивезення ставить всіх учасників процесу у правову невизначеність.
Головною проблемою є ризик перетворення сурогатного материнства на "конвеєр немовлят на продаж". Правоохоронці неодноразово стикалися зі справами, де клініки звинувачували в перетворенні дітей на товар.
Експерти та учасники ринку наголошують на терміновій потребі ухвалення окремого закону, який би ліцензував діяльність клінік, чітко розмежовував медичні порушення та торгівлю людьми, захищав права дитини на ранній контакт з батьками та встановлював прозорі процедури.