Юрчишин заявив, що важко зобов'язати анонімних власників каналів верифікуватися, якщо це не зробить сам месенджер.
Верховна Рада має намір розглянути законопроект про деанонімізацію Telegram-каналів. Він передбачає обов'язкову ідентифікацію власників насамперед тих каналів, які позиціонують себе як ЗМІ. З аналогічною ідеєю раніше виступив глава ОП Кирило Буданов, заявивши, що автори контенту повинні нести відповідальність за те, що вони публікують у своїх каналах.
Голова комітету Верховної ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв’ю УНІАН розповів, чи загрожує така ініціатива свободі інформації, чи впливатиме кількість підписників на необхідність реєстрації каналу та як це позначиться на читачах.
Законопроєкт передбачає обов’язкову ідентифікацію власників Telegram-каналів, передусім тих, що позиціонують себе як медіа. Яка мета цієї ініціативи?
Мушу уточнити, у Верховній Раді немає законопроєкту про деанонімізацію Telegram-каналів. В Верховній Раді є законопроєкт про вдосконалення системи взаємозв'язку з різними реальними платформами. Колеги з "Євросолідарності" просто дещо спростили зміст для того, щоби він легше сприймався.
Але тут є певна підміна понять, бо на цей момент є проєкт, який вимагає, щоби соціальна платформа показала бенефіціарних власників цих каналів і, власне реагувала на звернення української сторони у разі виявлення інформації, яка, скажімо, сприяє вчиненню кримінальних злочинів: вербування, поширення наркотиків і тому подібне. Якщо мережа цього не робить, вона оголошується недоброчесною і з неї виходять всі офіційні комунікації.
Чи можна в це вплести деанонімізацію і зобов'язати канали, які мають певні кількісні показники аудиторії реєструватися як онлайн-медіа, і відповідно мати всі обов'язки як онлайн-медіа? В принципі, можливо, але на цей час цього в законі немає.
І станом буквально на зараз, на вечір, законопроєкту з регулювання соціальних платформ в порядку денному теж немає. Про це домовились на парламентській раді, але в порядку денному, який розіслали депутатам, його немає.
У законодавстві досі відсутнє чітке визначення, що таке новинний Телеграм-канал. Як це буде визначатися?
Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вже наразі встановлює критерії, що вважається онлайн-медіа. Але мені відомо, їхня регуляція теж на рівні обговорення та потребує схвалення самоврядного органу у сфері онлайн-медіа, очолюваного Оксаною Романюк з Інституту масової інформації. І вони, власне, борються, щоб, по-перше, не було потреби подвійної реєстрації. Тобто, якщо УНІАН має свій Telegram-канал, то немає сенсу йому ще реєструвати свій Telegram як окреме медіа.
З якого числа підписників канал у теорії може вважатися придатним для офіційної реєстрації?
Компонент аудиторії присутній в цих обговореннях, але поки що це не є вирішальним фактором. Хоча насправді, напевно, такий показник може стати вимогою. Тобто, канал на 100 осіб і канал-мільйонник - зрозуміло, що вплив на інформаційну політику суттєво відрізняється.
Але наразі це добровільно, зараз навіть немає обов'язковості. Умовно кажучи, наразі немає механізму, який би визначав, за якими параметрами канал має реєструватися, а за якими не має.
Наскільки небезпечна ця ідея з погляду свободи інформаційної повістки? Як тільки особа стає відомою, регулятор може направити вимогу про видалення поста або залучити до адміністративної чи іншої відповідальності, що створює ризик тиску на небажані джерела інформації.
Я взагалі дуже важко бачу, як ми зможемо зобов'язати анонімних власників каналів верифікуватися, якщо це не зробить сама мережа, тобто Telegram. А Telegram вже заявив, що він цього робити не буде.
Ми можемо їх виявити як неплатників податків, якщо в цьому каналі є якась реклама. Як фізичних осіб-підприємців і вплинути якось фінансово. І до моменту, поки не доведено, а це довести достатньо складно, що саме Telegram-канал був втягнутий в якусь кримінальну діяльність, за що передбачено покарання у вигляді кримінальної відповідальності, звісно через розслідування, вплинути на власника каналу достатньо складно. Тому цей законопроект поки немає ефективного механізму деанонімізації саме каналу.
Якщо у нас є факти, що ваш заклик у каналі, наприклад, розстрілювати працівників ТЦК, призвів до певних наслідків, ми будемо проти вас позиватися. У вас є можливість або самим видалити допис, або ми йдемо в суд і доводимо це. Іншого механізму насправді не буде, і держава ніколи не буде мати можливість зобов'язати когось видалити якийсь певний контент. З іншого боку, якщо справді там є поширення дитячої порнографії, закликів до насильства, то держава може звернутись як до Telegram, так і до Google і Apple, які є в Телеграму, щоб ті своєю чергу натиснули на Telegram і видалили такий контент або надали інформацію про те, а хто його поширює.
Як саме працюватиме ця система у разі її запровадження? Яка буде відповідальність за порушення, хто буде "фільтрувати" контент і виписувати попередження, хто контролюватиме виконання заборон?
Все діятиме згідно кримінальної процедури, тобто умовно слідство виходить на виконавця злочину. Виконавець злочину каже: "Я це побачив в Telegram-каналі такому-то". Інших механізмів немає, ніякої фільтрації немає.
В нашій країні заборонена цензура як явище. Тому на питання, чи є механізми якось цензурувати Telegram, відповідь - ні, немає. Тільки єдиний варіант - це коли є конкретний злочин, скоєний за допомогою цієї платформи. Тому ніхто фільтрувати, як ви кажете, точно не буде.
Нічого не заважає власнику телеграм-каналу зареєструвати його, скажімо, на німецький або польський номер телефону. Як саме він буде притягнений до відповідальності?
Якщо власник каналу перебуває за кордоном, наприклад у Польщі чи Італії, держава може звернутися до платформи з вимогою видалити незаконний контент на підставі кримінального законодавства. І переважно Telegram цього не робить, але Мета чи YouTube досить часто йдуть на зустріч, бо розуміють, що інакше вони співвідповідальні за злочин. Так само ми можемо звернутися, якщо ми знаємо, що це громадянин іншої країни - ми верифікуємо цю людину і далі по міжнародній процедурі, але знову ж таки в нас тут має бути відкрито кримінальне провадження по ньому з конкретним обвинуваченням і тому подібне.
Якщо, наприклад, це робить українець з польською сімкою, який зараз перебуває в Польщі, і він причетний до системи вербування українських підлітків для підпалу військових машин, в нас є чітка верифікація, що це саме ця людина, в Україні відкривається кримінальне провадження. В процесі прокуратура просить суд застосувати запит на екстрадицію. Суд, відповідно, приймає рішення, Міністерство юстиції звертається в процедурі міжнародної правової допомоги щодо екстрадиції цієї людини. Чи це гарантує, що цю людину видадуть? Теж ні, бо приймати рішення буде, відповідно, інша сторона. Тобто ніяких механізмів позаправового втручання не має і не може бути. Ми правова демократична держава. Але якщо злочини вчиняються з допомогою Telegram чи інших соціальних мереж, це має розслідуватись.
Передача таких даних завжди пов’язана з ризиками витоку баз, а також неправомірного використання. Як буде вирішуватися це питання?
В юридичній площині не можна користуватися незаконно отриманою інформацією. Щоб встановити реального власника каналу, потрібні офіційні підтвердження від самої соцмережі або слідчих органів, які можуть документально показати фінансову активність користувача щодо каналу. Це знову ж таки досить складно, адже більшість операцій відбувається через криптовалюту.
Зламані реєстри або викрадені дані не можуть слугувати підставою для будь-яких юридичних дій і не мають сили в суді.
Тому, власне, і висувається ініціатива про те, щоб ми би бачили, якщо є реєстрація, хто стоїть за каналом. І лише тоді ми можемо говорити про те, хто є власником цієї інформації, бо нагадаю, що, власне, свобода слова будується на тому, що ми знаємо, хто говорить. Свобода анонімності в нас не існує як явище взагалі в юридичному форматі.
Як зареєстровані Telegram-канали можуть відзначатися для читачів
В першу чергу, українські читачі будуть розуміти, чи спілкуються зі своїми співгромадянами, чи з майорами ФСБ, з якими, я думаю, мало хто з українських громадян хотів би спілкуватися. Тобто ми точно будемо розуміти, хто стоїть за тим чи іншим повідомленням. Звісно, це збільшить кількість верифікованої інформації, бо дуже часто люди ховаються за анонімністю, коли не хочуть брати відповідальність за те, що вони поширюють.
Це так само зменшить кількість так званої синтетичної інформації, тобто інформації, яку поширюють боти. Чи зменшується можливість маніпуляції? Не факт, бо тут важлива медіаграмотність і спирання на верифіковані джерела, а не сліпа довіра емоційно забарвленій інформації, навіть яку поширюють ваші співгромадяни і тому подібне. Але назагал це зробить інформаційне поле більш зрозумілим. Давайте так, точно більш безпечним.