Серед українців зростають сумніви щодо реалістичності швидкого вступу України до НАТО в умовах затяжної війни.
В Україні за рік зменшилася кількість тих українців, які вважають вступ до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) найкращим гарантом безпеки.
Водночас, відносна більшість населення досі вважає НАТО найкращою з альтернатив. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 5 по 16 грудня 2025 року.
Як відзначають соціологи, сигнали від окремих міжнародних партнерів України, насамперед США, послаблюють орієнтації українців на НАТО як найкращий варіант гарантування безпеки для України, попри те, що відносна більшість населення досі вважає НАТО найкращою з альтернатив.
Зокрема, порівняно з груднем минулого року частка населення, яка назвала вступ до НАТО найкращим варіантом гарантування безпеки, знизилася з 55% до 38%.
Разом з тим, зниження підтримки НАТО не супроводжується зростанням симпатій до позаблокового статусу як такого. Натомість спостерігається перерозподіл очікувань у бік альтернативних, менш амбітних або більш гнучких моделей безпеки.
Так, за рік помітно зросла частка тих, хто покладає надії на угоди про стратегічну оборонну співпрацю з окремими країнами-членами НАТО (з 9% до 15%). Також збільшилася підтримка нейтрального статусу України, але за умови міжнародних гарантій безпеки (з 12% до 16%), а також варіанту, який передбачає ставку винятково на власні оборонні спроможності, навіть без зовнішніх гарантій (з 3% до 7%).
На думку соціологів, ці зрушення свідчать не так про зміну ціннісних орієнтацій, як про зростання сумнівів щодо реалістичності швидкого вступу України до НАТО в умовах затяжної війни та неоднозначних сигналів від міжнародних партнерів.
При цьому, регіональні відмінності у виборі моделі безпеки залишаються суттєвими й відіграють важливу роль при формуванні позиції респондентів. Респонденти з західних областей значно частіше (53%), ніж мешканці інших регіонів, називають вступ до НАТО найкращою гарантією безпеки. У центральних областях цей варіант також домінує, хоча й менш однозначно (39%). У південних та особливо у східних областях частка прихильників НАТО помітно нижча: 32,5% і 22%, відповідно. У південних областях респонденти частіше обирають нейтральний статус із міжнародними гарантіями (23%).
Натомість у східних областях найбільше респондентів, які не змогли визначитися з найкращим варіантом гарантування безпеки для України, порівняно з іншими макрорегіонами – їхня частка становить 26%. Це відображає як різний досвід війни, так і різні очікування щодо міжнародної підтримки.
Крім того, значно відчутнішим чинником, ніж макрорегіон проживання, виявляється віра у перемогу України.
Так, серед респондентів, які вірять у перемогу, вступ до НАТО залишається найбільш бажаним варіантом (49,5%). Водночас серед тих, хто не вірить у перемогу, цей варіант підтримує лише відносна меншість (14%). Натомість у цій групі суттєво зростає підтримка нейтрального статусу з міжнародними гарантіями безпеки (з 12% до 27%) та варіанту опори на власні сили без міжнародних гарантій (5% до 13%). Сила зв’язку між вірою у перемогу та баченням моделі безпеки є виразною, що дозволяє говорити про системний характер цього чинника.
За даними соціологів, вступ до Євросоюзу залишається пріоритетом більшості українців попри зовнішні та внутрішні виклики, які виникають на цьому шляху.
Так, після початку повномасштабної війни підтримка європейської інтеграції пережила суттєве зростання, зокрема завдяки отриманню статусу кандидата. Станом на грудень 2024 року 69% населення підтримували вступ до ЄС. Попри зниження підтримки євроінтеграційного шляху у 2025 році до 59%, орієнтація на вступ до ЄС залишається на найвищому рівні порівняно з роками до повномасштабного вторгнення.
На думку дослідників, зниження підтримки вступу до ЄС протягом року варто розглядати не як зростання антиєвропейських настроїв у країні, а в ширшому контексті втоми та розчарування суспільства через сповільнення темпів змін порівняно з початком повномасштабного вторгнення.
Методом face-to-face було опитано 2 тис респондентів віком від 18 років, які проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.
У Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Як повідомляв УНІАН, нині США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн-членів не підтримують вступ України до Альянсу.
Водночас, Росія категорично проти приєднання України до НАТО.
У представленому Сполученими Штатами початковому плані з 28 пунктів про завершення війни пропонувалося, аби Україна закріпила у Конституції відмову від членства в Альянсі. При цьому, президент України Володимир Зеленський вважає, що у питанні прагнення до членства в НАТО не треба змінювати Конституцію через те, що Росія проти євроатлантичної інтеграції України. Він вважає, що це питання має вирішувати український народ.