Рідні зниклих безвісти не втрачають надій, що ті у полоні, але репатріація тіл інколи болісно знищує ці сподівання.
Українці з тривогою та болем чекають на результати масштабного обміну між Україною і Росією — йдеться не лише про повернення полонених, а й про репатріацію тіл загиблих. Для багатьох це очікування стало особистою трагедією: надія на життя рідних межує з страхом дізнатися найгірше, пише Reuters.
"Мені сказали чекати. Що мені ще залишається робити?" — каже 69-річний охоронець з Бучі Володимир Уманець.
Його син Сергій, 49-річний доброволець, зник безвісти під час боїв на південному сході України у грудні 2023 року.
Цього тижня Україна та Росія почали виконувати домовленість, досягнуту 2 червня у Стамбулі, про обмін понад тисячею полонених з кожного боку та передання тіл загиблих. Росія заявила, що передасть близько 6000 тіл українських військових, і вже повідомила про 1212 комплектів останків. Україна, у свою чергу, передала тіла 27 російських солдатів.
Поряд із зворушливими кадрами повернення живих з полону з’явилися й моторошні: чоловіки в захисних костюмах дістають мішки з тілами з рефрижераторів.
Уманець сподівається, що його син — серед полонених, а не серед мертвих. Невтішний батько зізнається:
"Знаєте, я хочу хоч щось знати, хоч якусь інформацію отримати".
Батько надав зразок ДНК, щоби у разі ідентифікації тіл дізнатися про долю Сергія. "Хотів би я знати хоча б це", — додає він, згадуючи, як прочитав в газеті історію про іншу родину, якій вдалося поховати сина після опізнання ДНК.
Репатріація тіл — складний процес, що триває тижнями, а то й місяцями. Часто останки зазнали ушкоджень через вибухи або зберігалися тривалий час, що ускладнює ідентифікацію, пояснює Джордже Алемпієвич, судово-медичний експерт з Белграда, який має досвід роботи з останками з воєн на Балканах.
"Навіть у холодильнику тканини руйнуються", — каже він. У кращому випадку тіла супроводжують з документами, але це трапляється не завжди.
Дмитро Гапченко, посадовець місцевої ради в Бучі, каже, що рідні зможуть поховати повернені рештки воїнів. Він допомагає родинам зниклих безвісти.
"На жаль, їх досить багато", — додає Гапченко.
Україна звинувачує Росію в безсистемності під час передачі тіл, зокрема у випадках, коли передавали останки неукраїнських солдатів. Президент Володимир Зеленський заявив, що були випадки, коли Україна отримувала тіла росіян під виглядом українців. У відповідь Росія звинувачує Київ у затягуванні процесу.
Експерти, як Алемпієвич, також відзначають, що розтин тіл дозволяє виявити можливі докази катувань або страти, які українські прокурори розглядають як потенційні воєнні злочини. Москва ці звинувачення заперечує.
А тим часом родини, як Уманець, продовжують жити між вірою, страхом і тривожним очікуванням.
Як повідомляв УНІАН, 11 червня 2025 року в Україну повернули тіла 1212 полеглих захисників. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) зазначав, що серед повернених "на щиті" оборонців - полеглі на Курщині РФ, у Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях.
13 червня за результатами проведених репатріаційних заходів в Україну повернули тіла ще 1200 загиблих військовослужбовців.