Вчені планують створити віртуальну копію легендарного маяка.
Провівши століття під водою, 22 величезні кам'яні блоки стародавнього Олександрійського маяка, одного з Семи чудес стародавнього світу, були підняті з дна Середземного моря. Це стало проривом в амбітному проєкті цифрової реконструкції, пише Ecoticias.
Реставрація відбувається в рамках проєкту "PHAROS", який очолює археолог і архітектор Ізабель Хайрі з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS). Також у проєкті задіяний Олександрійський центр досліджень Єгипту (CEAlex) при Міністерстві туризму та старожитностей Єгипту. У підсумку планується створити віртуальну реконструкцію споруди з використанням передових технологій.
Серед нещодавно виявлених знахідок – масивні перемички та стійки монументального входу в маяк, його порогові камені, фундаментні плити та фрагментарні залишки раніше не описаного пілона. Виявилося, що дверний отвір пілона поєднує єгипетські стилістичні елементи з грецькими будівельними техніками. Це свідчить про багатокультурне розмаїття елліністичної Олександрії.
CEAlex зазначає, що десятки фрагментів, піднятих у 1995 та 1996 роках, вже можна побачити в Олександрії на відкритих майданчиках.
Після того як блоки будуть задокументовані та оброблені за допомогою фотограмметрії, отримані 3D-моделі передадуть інженерам-волонтерам. Вони вирішать "гігантську археологічну головоломку", де кожен блок необхідно проаналізувати та віртуально встановити на місце.
Це не початок з нуля. CNRS та його партнери заявляють, що за останнє десятиліття під водою було оцифровано понад 100 блоків, а CEAlex повідомляє, що до початку 2020 року було створено 154 цифрові дублікати блоків або фрагментів для віртуальної реконструкції.
На практиці цифровий двійник може зробити більше, ніж просто створити вражаюче зображення для музейної стіни. Він дозволяє командам перевіряти конкуруючі ідеї про те, як був побудований маяк і чому він обвалився, без необхідності багаторазово переміщати крихкі та важкі матеріали в жвавій гавані.
Дайвери та археологи ідентифікували в цьому районі майже 3500 архітектурних об'єктів, включаючи колосальні статуї, обеліски та сфінксів. Цей каталог важливий для історії, але він також показує дещо ще – морське дно тут є справжнім історичним архівом всередині живої прибережної системи.
Олександрійський маяк, або Фарос, був побудований на початку III століття до н. е. під час правління Птолемея I Сотера. Він був зведений грецьким архітектором Состратом Кнідським і височів на понад 100 метрів над островом Фарос, забезпечуючи безпечне плавання кораблів по підступних прибережних водах Олександрії. Понад 1600 років він був однією з найвищих рукотворних споруд у світі, поки землетрус 1303 року не вивів його з ладу. Камені, що залишилися, були використані султаном Аль-Ашрафом Сайф ад-Діном Каїтом для будівництва фортеці Кайт-Бей на цьому ж місці в 1477 році.
Нагадаємо, що під знаменитим скельним храмом Петрою в Йорданії археологи знайшли 2000-річну гробницю. Там поховані останки людей, які жили дві тисячі років тому.
У виданні повідомили, що команда археологів використовувала передові технології дослідження ґрунту, щоб підтвердити місцезнаходження додаткових гробниць на цій ділянці. Дані збіглися з іншою інформацією, отриманою з регіонів, де раніше були знайдені гробниці.