Колись відомі на всю Україну бюджетні курорти на узбережжях Чорного та Азовського морів перебувають під російською окупацією вже чотири роки. У що їх перетворив агресор протягом цього часу, дізнавався УНІАН.
Уже п’ятий рік курорти, розташовані на узбережжях Чорного та Азовського морів в Запорізькій і Херсонській областях, перебувають під окупацією РФ. Ще на початку повномасштабного вторгнення російські військові почали розграбовувати місцеві бази відпочинку та готелі, використовуючи їх замість казарм. На відео з соцмереж можна побачити, що пляжі порожні, але водночас окупаційна влада продовжує розповідати про розвиток цих територій та розробляти плани розбудови. УНІАН поцікавився, яка нині ситуація у цих курортних населених пунктах, та що криється за намірами ворога розвивати там туризм.
"Відпочивали у найкращому місці у Приазов’ї! Справжній кids friendly готель! Все облаштовано для якісного, комфортного сімейного відпочинку. Чистий пляж, тепле море, дитяча кімната, аніматори… Залишились тільки позитивні емоції!", - до 2022 року такі відгуки були звичними для готелю "Адмірал" у нині окупованому курортному селищі Кирилівка в Запорізькій області.
Власник готелю, голова громадської організації "Азовська гостинність" Денис Катюха розповідає про нього з любов’ю: 100 номерів, 1,5 га території, басейн, ресторан, бари, дитячий та спортивний майданчики, клуб для дітей. За допомогою Програми розвитку ООН готельєр побудував дитячий басейн з гірками та підігрівом. Але… Для російських окупантів права власності не існує. І в якийсь момент в готель "заселились" російські військові, вигнавши весь персонал.
Та росіяни були б не росіянами, якби не намагалися привласнити чуже. У 2022-2023 роках вони "розробили і запустили" сайт, на якому розмістили вкрадені фото українського готелю. Головний посил: "Нарешті в Кирилівці відкрився перший басейн з підігрівом води!".
"Писали це так, наче такого ніколи не було і це зробили вони. Але це було побудовано особисто мною! Цей басейн з підігрівом працював з 2021 року!", - розповів Денис Катюха.
За його словами, аналогічним чином окупаційна влада "відкрила" на Азовському узбережжі аквапарк: "Вони назвали це "Російські Мальдіви", але це був аквапарк "Острів Скарбів", який працював у Кирилівці тривалий час. Тобто вони його просто перейменували і подають це як досягнення".
Проте одна справа – забрати, інша справа – вміти працювати.
"Мій готель у 2021 році отримав грамоту від органів місцевого самоврядування як найкращий оздоровчий заклад Кирилівки. Нині його "націоналізували" та віддали окупаційному Міністерству курортів і туризму в Запорізькій області. Але відібрати заклад – це одне, а керувати ним – зовсім інше. В мережі я бачу багато скарг стосовно якості роботи готелю: там поламані душові, брудно, ніхто не прибирає. Мені боляче на це дивитися", - зазначає Катюха.
Увесь час після захоплення частин Запорізької та Херсонської областей російські окупанти намагаються створити враження нормальності ситуації і розвитку місцевих курортів. Йде потужна пропагандистська промивка мізків росіян, аби "розширити можливості" внутрішнього туризму.
"Вони запустили в Росії програму "П’ять морів і озеро Байкал" (передбачає створення цілорічних курортів на узбережжях Балтійського, Азовського, Чорного, Каспійського, Японського морів та Байкалу, – УНІАН) як промоцію внутрішнього туризму. Ми розуміємо, що РФ перетворилась на країну-ізгоя , але ж треба своїх громадян якось агітувати подорожувати, займатись внутрішнім туризмом", – говорить Денис Катюха.
При цьому, українські курорти на теплих морях дійсно виглядають дуже привабливо. І не лише для відпочинку російських туристів, а й для розкрадання грошей для "облаштування" цього відпочинку російськими чиновниками (з числа колаборантів – теж). Адже лише в окупованому Приморську Запорізької області російські окупанти запланували створити 101 готель. В російських пропагандистських медіа вони розповідають, що це додасть місту 20 тисяч нових робочих місць, адже забезпечить туристичний потік у два мільйони відпочивальників.
"Окупаційна влада повідомляє, що будуть робити великий курорт у Приморську – яхтинги, причали, яхт-марини та багато іншого. Вони дійсно показують гарні картинки, згенеровані штучним інтелектом. Багато хто цього не розуміє та вірить", - розповідає Денис Катюха.
Та насправді, за словами експерта, за цими картинками – зовсім інша реальність. Під егідою розвитку туризму на Приазов’ї росіяни намагаються розбудовувати транспортне сполучення для швидкого перекидання військ: "Одна з таких програм – "Азовське кільце". Це мережа автомобільних доріг та залізничного сполучення з Таганрогу, Ростова-на-Дону, через Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і далі на Джанкой, Сімферополь, Керч і знов на Тамань. Вони розбудовують фронтові рокадні дороги, призначені для швидкого перекидання війська. І, звісно, вони не можуть сказати, що роблять це для продовження військових дій, тому подають це як розвиток туризму".
Насправді ж більшість рекреаційних закладів в Запорізькій області розграбовані. На деяких базах замість туристів з Росії, які не надто воліють відпочивати на окупованому Приазов’ї через "гостювання" тут добрих українських дронів, живуть російські військові. Інша частина баз переобладнана у центри реабілітації для окупантів.
Як свого часу в окупованому Криму, так і на Приазов’ї окупанти намагаються переконати Кремль, що овчинка вартує вичинки. Так, у 2024 році гауляйтер Запорізької області Євген Балицький заявляв, що за червень та липень на курортах регіону (на базах Кирилівки, Бердянська та Приморська) відпочили понад 70 тисяч людей. Тоді на окуповані українські землі та море приїздили ласі до чужого "туристи" з Москви, Санкт-Петербурга, Мурманська, Архангельська, Білгорода, Іжевська, Воронежа, Самари, Башкортостану, Магадана, Ярославля та з Республіки Білорусь. Але, для порівняння, до повномасштабного вторгнення лише Кирилівку відвідували понад 2,5 мільйона відпочивальників.
В поточному році, за словами Дениса Катюхи, окупанти планують забезпечити відпочинок для 150 тисяч людей. Але, якщо дивитись на попередні роки, то "відпочивають" тут, зазвичай, дружини російських військових, а також росіяни, які мають українську рідню на тимчасово окупованих територіях.
"Вони приїжджали відвідати батьків, родичів і заодно - відпочити на українському узбережжі", - зазначає Денис Катюха.
Його слова підтверджує уродженець Херсонщини, директор Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. За його словами, у 2022-2023 році російським окупантам взагалі не вдалося організувати курортний сезон на окупованій території, а з 2024 року з'явилися специфічні "туристи" – до своїх чоловіків на літо почали приїжджати жінки та діти російських військовослужбовців та співробітників російських силових структур.
"В основному, вони зупинялися у містах Генічеську або Скадовську", - каже він.
Річ у тім, що західне узбережжя - Лазурне, Скадовськ, Залізний порт – відчували більшу загрозу як від обстрілів, так і від діяльності українських диверсійно-розвідувальних груп. Приміром, в Лазурному практично закрили доступ до берегової лінії, в санаторії "Чайка" розміщувались військові, стояла російська техніка, яку вдалося уразити українським захисникам... Натомість Генічеськ та Арабатська стрілка здавались окупантам безпечнішими, тому саме туди занадилися російські туристи. Хоча, знову ж таки, у значно меншій кількості, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Нещодавно гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо заявив ще й про наміри передати частину азовського узбережжя між Генічеськом та Арабатською стрілкою в оренду Білорусі. Мовляв, підуть інвестиції, будуть створюватись нові курорти, на них поїдуть білоруси…
Але, на думку Данилова, це блеф. Росії на окупованих територіях просто потрібна міжнародна легалізація.
"Вони намагаються підтримувати ілюзію російсько-білоруської дружби... Але що там передавати, коли практично все зайнято військовими? Це більше пропагандистські кроки", - вважає експерт.
"На Арабатській стрілці були облаштовані полігони, частина особового складу досі проживає в пансіонатах", - додає Данилов.
"Власниками" ласих туристичних об’єктів на курортах Херсонщини, здебільшого, стали колаборанти, які перетворились на підприємців. А персонал рекреаційних закладів – росіяни та представники різних національних меншин РФ, які переїхали й сподівалися, що цим зробили дуже вигідну інвестицію в дешеву нерухомість.
У декого, особливо на термальних джерелах, бізнес пішов, розповідає Данилов про "підприємців" з Арабатки: "Одне термальне джерело ще до повномасштабного вторгнення було добре облаштоване, а ще одне обладнали. При цьому, російські ЗМІ показали наше джерело і подали це так, начебто це вони його привели до ладу. Ми довго з цього сміялися".
За його словами, всі історії про розвиток окупованих прибережних територій та курортної інфраструктури не мають нічого спільного з реальністю. В обіцянках – нові готелі, кемпінги, термальні центри, мережі стоянок яхт, розробка туристичних маршрутів вздовж моря... На ділі – хіба намагання розбудувати військову логістику. І не більше.
"Наприклад, у Голій Пристані (відомий бальнеогрязевий курорт у Херсонській області, – УНІАН) на сьогодні немає жодного магазину, немає органів влади, немає адміністративних та медичних послуг. Це вже "червона зона". У цьому місті людей залишилось дуже мало і життя фактично зупинилося. Це - лінія фронту", - підкреслює експерт.
За його словами, вся Херсонщина зараз – територія для українських "мідлстрайків". І ці удари зробили російські курортні мрії на окупованих територіях пустими сподіваннями. Навіть сім’ї російських військових почали повертатись назад до Росії…
Керівник "Центру вивчення окупації" Петро Андрющенко зазначає, що за роки окупації курортні населені пункти України, які опинились під владою росіян і колаборантів, дуже занепали.
По-перше, тому, що частина окупованих територій – це лінія фронту, тож ні про який відпочинок там не йдеться. Ба більше, з досвіду Криму вже варто зрозуміти, що навіть коли палає Краснодарський край, це не означає, що туристів побільшає на Приазов’ї чи на Херсонщині.
По-друге, тому, що у більшості колись курортних містечок у рекреаційних зонах замість туристів – повно російських військових. Тому всі розповіді про небувалі інвестиції – брехня. В російському бюджеті є гроші на війну, але немає на туризм.
І, по-третє, росіяни просто не вміють будувати й розвивати адекватний, людиноцентричний туристичний бізнес. Аби переконатися в цьому, Андрющенко пропонує подивитись на раніше окупований Крим, або навіть на той самий Краснодарський край: "Можна подивитись, в якому стані там туризм. І зрозуміти, що російський туризм побудований так, що росіяни користуються чимось, що їм звідкись від когось дісталось. Вони не орієнтовані на клієнтів".
Фактично, це тупикова ситуація. Максимум, на який спроможна Росія – "військовий туризм". В гіршому варіанті – "турист" зможе стати гарматним м’ясом. У кращому – побачить, в які руїни Росія вміє перетворювати окуповані, а колись милі приморські містечка.