Гора може потрапити в класифікацію важких не тільки через висоту.
Досвідчені альпіністи знають, що перед сходженням на гору необхідно ретельно готуватися, навіть якщо це українські Карпати. Іноді не допомагає і підготовка, адже неприступність гори може бути зумовлена факторами, які від людини не залежать. Дізнайтеся, які найскладніші гори у світі навіть для професіоналів.
Альпіністи самі вирішують, яка найнеприступніша гора у світі для кожного з них, адже можливості у кожної людини різні. Проте є загальновизнана класифікація, якої дотримуються всі екстремали.
По-перше, неприступною гору можуть назвати через територію, де вона розташована. Хороший приклад такої вершини - гора Сайпл в Антарктиді. Висота у неї всього 3110 метрів, але екстремально низькі температури, постійні снігопади і сильні вітри не дозволяють альпіністам дійти не те що до вершини, а й до підніжжя. Саме через погодні умови Сайпл - серйозний виклик навіть для професійних альпіністів.
Іноді на гору не можна підніматися з релігійних міркувань - приміром, ніхто не пустить туриста піднятися на Мачапучару в Непалі або Кайлас у Китаї. Гора вважається священною і немає жодної людини, кому дозволено було б її підкорити. Заборона може діяти або від місцевої влади, або від паломників, які захищають піку від людей.
Другий підвид класифікації - складність шляху та відсоток смертності. Найстрашніші гори у світі можуть вважатися такими не тільки через погодні умови, висоту або релігійні вірування, а й через маршрут або рівень підготовки альпіністів. Гори Монблан і Деналі потрапили в "сумні" списки, але тільки лише через поведінку туристів. Річ у тім, що оскільки піки невисокі, а трекінг не дуже важкий, люди вважають, що піднятися на гору неважко. Насправді, це груба помилка - будь-які маршрути вимагають технічних навичок, особливо якщо вони вважаються небезпечними з тих чи інших причин.
Якщо прочитати результати дослідження, проведеного компанією Statista, стає зрозуміло, яка найскладніша гора для альпіністів. Цікаво, що до списку потрапили вершини, висота яких завжди більша за 8000 м.
Аннапурна I (8091 м)
Аннапурна - це гірський масив у Гімалаях, пік якого розташований у Непалі. Вважається однією з найнебезпечніших вершин. Станом на 2022-й рік, відсоток смертності альпіністів, які намагалися піднятися на гору, становив трохи менше ніж 22%. Цікаво, що саме Аннапурна стала першою восьмитисячною вершиною у світі, яку вдалося підкорити людині, - 1950-го року там побувала експедиція з Франції. Сама назва гори означає "Богиня Родючості", якщо перекладати з санскриту.
Канченджанга (8586 м)
Друга за рахунком найскладніша гора для сходження у світі також розташована в Гімалаях і є найвищою точкою Індії, тому що розташована якраз на кордоні Непалу та Індії. Першу спробу сходження здійснив письменник і окультист Алістер Кроулі 1905 року, але експедиція закінчилася на висоті 6200 метрів. Тільки через 50 років англійським альпіністам вдалося підкорити Канченджангу.
Цікавий факт: 1993 року на вершину зійшли 7 осіб з української експедиції.
Незважаючи на те що Канченджанга третя за висотою, і вона поступається Евересту і К2, під час сходжень багато екстремалів гинули, особливо дівчата. У Непалі вірять, що гора вбиває саме жінок, які намагаються підкорити її. Тривалий час ця легенда мала неймовірний успіх, аж поки англійка Джинетт Гаррісон 1998 року не стала першою дівчиною, яка піднялася на вершину.
К2 (8614 м)
К2, Годуін-Остен або Чогорі - гора на кордоні Пакистану і Китаю. У неї багато назв, але у світі закріпилася саме технічна - К2. Піднятися на вершину з боку Китаю практично неможливо, тому альпіністи підбираються до піку з пакистанського боку. Першими людьми, які намагалися піднятися на К2, були Алістер Кроулі та Оскар Еккенштейн 1920-го року, але, досягнувши висоти в 6525 метрів, експедиція повернула назад. Майже через 35 років італійським альпіністам вдалося підкорити Чогорі.
Альпіністи вважають, що піднятися на К2 технічно складніше, ніж на Еверест, незважаючи на те, що Чогорі на двісті метрів нижче. До 2022-го року на вершині гори побували сімсот осіб, дев'яносто шість з яких загинули.
Дхаулагірі I (8167 м)
Ще один восьмитисячник, сьомий за висотою у світі. "Дхаулагірі" - біла гора, принаймні саме так назва перекладається з санскриту. Найвищою вершиною у світі Дхаулагірі стала ще в 19-му столітті, але альпіністи зацікавилися нею лише в середині 20-го. Лише 1960-го року альпіністам вдалося піднятися на гору, і саме їхній маршрут став класичним для "колег". Екстремали кажуть, що трекінг дуже складний не тільки через висоту, а й через постійні лавини, каменепади та круті схили.
Нанга-Парбат (8125 м)
Ця вершина, назва якої з урду перекладається як "гола гора", а з санскриту "гора Богів", вважається однією з трьох найнебезпечніших у світі серед восьмитисячників. Гірський масив розташований у Пакистані і жахає навіть досвідчених альпіністів своєю непередбачуваністю. Будь-який екстремал, який бажає підкорити Нанга-Парбат, може зіткнутися з бураном, снігопадом, туманом і каменепадом. Саме через непрогнозовані погодні умови більшу частину пори року гора недоступна для туристів.
Першою людиною, яка намагалася піднятися на неї, став Альберт Маммері - один із найвідоміших альпіністів 19 століття. Це був безпрецедентний випадок в історії, адже до Маммері восьмитисячник ніхто не підкорював. Не вдалося це і йому з супроводжуючими - їхні тіла не були виявлені і, ймовірно, туристів накрила снігова лавина. Вершини вдалося досягти лише 1953-го року зусиллями Германа Буля - німецького альпініста, який хоч і йшов із напарником, але до кінця маршрутка дістався сам.