В експозиції є чимало наукової фантастики та фентезі з колекції Джорджа Лукаса.
Новий музей наративного мистецтва в Лос-Анджелесі стане справжньою знахідкою для шанувальників "Зоряних війн", однак знаменита космічна сага, створена Джорджем Лукасом, займає лише невелику частину величезної колекції. Як повідомляє The Independent, у стінах музею, який сам Лукас називає "храмом народного мистецтва", представлено надзвичайно широкий спектр творчих робіт.
Масштабна будівля стала одним із головних проєктів життя Лукаса після того, як у 2012 році він продав свою компанію Lucasfilm корпорації Disney. Концепція музею полягає в тому, щоб поставити в один ряд із творами великих класиків роботи популярних художників, комерційних ілюстраторів, авторів коміксів та обкладинок кишенькових книжок – тобто митців, чиї роботи часто сприймалися як масова культура, а не як високе мистецтво.
"У цьому і полягає головна місія музею: є неймовірно знайомі людям роботи, які раніше не мали можливості бути представленими на такому рівні, розміщеними таким чином і представленими в такому кураторському контексті, щоб люди могли по-справжньому побачити геніальність, яка за ними стоїть", – розповіла генеральна директорка музею Трейсі Бейтс.
Відомо, що для відвідувачів музей відкриється вже 22 вересня. Гостей зустрічатиме яскраво-жовтий винищувач Naboo N-1 Starfighter із фільму 1999 року "Зоряні війни: Епізод I – Прихована загроза". Він висить у вестибюлі публічної дослідницької бібліотеки.
Перша виставка під назвою Star Wars in Motion покаже, зокрема, виробничі версії лендспідера Люка Скайвокера з оригінального фільму, а також спідербайки з картини 1983 року "Повернення джедая".
Однак Бейтс наголошує: "Зоряні війни" займають у музеї лише близько 7% експозиційного простору. Тому одним із головних завдань керівництва напередодні відкриття є розповісти публіці про все різноманіття представленого тут мистецтва.
Майже всі експонати величезного музею, який має близько 100 тисяч квадратних футів (приблизно 9290 квадратних метрів) виставкової площі, походять із особистої колекції 82-річного Лукаса або його дружини, бізнесвумен Меллоді Гобсон.
Лукас почав збирати оригінали коміксів ще в студентські роки. Тоді роботи з газетних коміксів на кшталт "Alley Oop" можна було придбати буквально за копійки. Коли режисер почав заробляти великі гроші на своїх фільмах, він переключився на картини комерційних художників, зокрема Нормана Роквелла та Максфілда Перріша. У той час їхнє мистецтво вважалося мало не верхівкою несмаку серед поціновувачів "високої" культури.
Минулого року під час панельної дискусії на Comic-Con у Сан-Дієго Лукас жартував, що йому зрештою знадобився музей просто для того, щоб було де зберігати всю його колекцію.
Трейсі Бейтс, яка приєдналася до проєкту у 2020 році, розмовляла з Associated Press у галереї, присвяченій Норману Роквеллу. Саме цей американський художник та ілюстратор XX століття, на її думку, втілює дух музею навіть більше, ніж Люк Скайвокер або C-3PO.
"Він справді один із найвидатніших оповідачів нашого часу. Я постійно гублюся в картинах Роквелла, настільки вони наповнені нюансами й глибиною", – сказала вона.
Найбільшу популярність Роквеллу принесли щотижневі обкладинки журналу The Saturday Evening Post. На них він зображував американських бойскаутів, сімейні вечері на День подяки та інші сцени повсякденного життя.
Його картини стали своєрідним втіленням Америки маленьких міст, що зробило їх надзвичайно популярними серед широкої публіки. Водночас критики часто зневажливо ставилися до творчості художника, вважаючи її надто простою та провінційною.
Старший куратор музею Раян Лінкоф розповів, що до початку роботи над проєктом у 2018 році знав про Роквелла переважно те, що було прийнято вважати загальновизнаною оцінкою його творчості.
"Працюючи тут, я просто закохався в його роботи. Я зрозумів, наскільки він витончений як творець образів, як художник, як культурна постать та ікона", – сказав Лінкоф.
Особливе місце в галереї Роквелла займає картина The Problem We All Live With ("Проблема, з якою ми всі живемо"). На ній художник зобразив шестирічну темношкіру дівчинку Рубі Бріджес, яку супроводжують федеральні маршали дорогою до школи в Новому Орлеані, де до цього навчалися лише білі діти. Подія відбулася у 1960 році.
У галереї також встановлена скульптура Роквелла, спеціально створена для музею. Вона відтворює відомий комічний портрет художника, на якому той зображений за роботою над власним автопортретом.
Ще одним улюбленцем Лукаса був Максфілд Перріш – художник та комерційний ілюстратор, чиї образи значною мірою сформували візуальну культуру XX століття. Водночас його творчість також нерідко недооцінювали, вважаючи її надто фантазійною та декоративною.
Картини Перріша вирізняються ефірними, майже ангельськими образами та характерним відтінком синього. Їхня надзвичайна світність створює ефект внутрішнього сяйва, який наче спеціально створений для музейних залів. Іронія полягає в тому, що одну з найбільш пишних робіт у колекції художник свого часу створив для коробки шоколадних цукерок.
Лінкоф провів журналістів Associated Press галереєю Перріша, яка вже стала однією з улюблених серед перших відвідувачів.
"Це маленьке святилище, певною мірою навіть маленька каплиця, присвячена його творчості", – сказав куратор.
За його словами, Перріш був відомий своїми надзвичайно красивими світловими ефектами та атмосферними пейзажами. Тому творці музею прагнули не лише показати ці картини, а й створити простір, який дозволив би глядачам відчути їхню атмосферу спокою.
Багато галерей музею організовані не за принципом "один художник – одна епоха – один жанр", а навколо аспектів повсякденного життя. В одному з просторів представлені роботи, пов'язані зі спортом, в іншому – із громадською активністю.
"Нас цікавлять історії, які вони розповідають, а не дещо штучні категорії, визначені за мистецькими дисциплінами. Нас цікавить прекрасна ідея міфів – міфів повсякденного життя та історій, які ми розповідаємо самі собі", – пояснив Лінкоф.
У музеї знайшлося місце і для художників, яких традиційно відносять до "високого мистецтва". Серед них – Фріда Кало, Дієго Рівера та Енді Воргол. Головний принцип простий: якщо твір розповідає історію, йому знайдеться місце в цьому музеї.
Відвідувачі зможуть пройти музеєм, спроєктованим архітектором Ма Янсоном, через вісім років після початку будівництва в лос-анджелеському районі Експозішн-парк. Поруч розташований Університет Південної Каліфорнії, де навчався Лукас.
Архітектора та його компанію обрали ще у 2014 році. В музеї навіть створили окрему архітектурну галерею, де можна побачити моделі запропонованих Ма Янсоном варіантів музею для Сан-Франциско та Чикаго. Зрештою Лукас зупинив свій вибір на Лос-Анджелесі.
З огляду на назву музею та його футуристичний вигляд, важко не провести паралель із космічним кораблем. Сам архітектор визнає таке порівняння. За його словами, особливо сильно це відчуття виникає біля широких овальних вікон, з яких із різних частин музейних галерей відкриваються краєвиди Лос-Анджелеса.
Однак стиль Ма Янсона значно більше тяжіє до органічних форм, ніж до механічної футуристичності. Музей створює враження, ніби він завис над сусіднім Меморіальним колізеєм Лос-Анджелеса та іншими будівлями, серед яких розташований Каліфорнійський науковий центр.
"Для мене це як хмара або крона дерева, що ширяє над вами. Воно здається майже безформним. Але вам хочеться досліджувати його. Тому ви маєте вирушити в подорож – почати ходити навколо", – розповів Ма Янсон Associated Press.
Оглядаючи музей зсередини, архітектор зізнався, що з нетерпінням чекає моменту, коли просторами почнуть рухатися відвідувачі.
"Ми створили архітектурний простір з емоціями. Ми хочемо побачити реакцію людей на ці простори", – сказав він.
Йдеться, що у музеї чимало наукової фантастики та фентезі з колекції Лукаса – не менше, ніж робіт, безпосередньо пов'язаних із його власною творчістю. Окремий простір присвячений художнику Френку Фразетті, відомому своїми ілюстраціями до коміксів і книжок у жанрі sword-and-sorcery – фантастики з мечами, магією та пригодами.
Поруч розміщені масштабні картини Пола Реймонда Грегорі, створені під впливом епічного важкого металу та присвячені образам із творів Дж. Р. Р. Толкіна. Їхні пишні рами прикрашені черепами.
Усе це – лише частина величезної колекції, яку Джордж Лукас вирішив перетворити на музей, де масове, популярне та комерційне мистецтво отримує таку саму увагу й повагу, як твори визнаних класиків.
Нагадаємо, що новий міст, який зʼєднає Сицилію з материковою Італією, має стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт вартістю 11,5 млрд фунтів стерлінгів завершиться у 2032-2033 роках.
Наразі найдовшим мостом у світі є міст Гонконг-Чжухай-Макао, довжина якого становить 55 км.