Українці рахують кожен день з початку повномасштабного російського вторгнення від 24 лютого 2022 року. Проте саме 1418-й день пройшов якось буденно. Проте у РФ усвідомлення цієї цифри буквально "розірвало" світосприйняття "великоросів". Бо ця "не війна" вже триває довше за "Велику Вітчизняну".
Для нас війна триває ще з 2014 року і триватиме, доки ворог не відступить. Бо відступати нам немає куди. І 1418-й день мало чим відрізняється від 1417-го або 1419-го. Але для росіян – тих, що "зетники" та "перепатріоти" в лаптях – питання стоїть докорінно інакше. Адже вони росли, формувалися як особистості, старіли та часто навіть вмирали під гаслами "Великої Перемоги" та "Можемо повторити", "На Берлін!" та оце все. І раптом виявилося, що "не можуть". Міф розвіяно.
Удар перепіареним "Орєшником" "кудись туди" під Львовом, який, серед іншого, й відзначав "рубіж" 1418-го дня, лише підлив олії у полум’я розпачу Z-тусовки. Бо пройшов без будь-яких наочних втрат для України. Взаємні обстріли енергетики теж вже стали майже рутиною.
У коментарях у російських ТГ-каналах – яка крамола – "Орєшник" навіть називали "великою хлопушкою". Адже без ядерного заряду ефективність удару трьома десятками металевих болванок це… ніщо. Навіть в порівнянні зі звичними, на жаль, "Калібрами" чи Х-101. А росіяни цей "Орєшнік" цілий рік готували…
Це на тлі новин з Воронєжу та Бєлгорода, де вже котрий день блекаут, а у пабліках "БНР" циркулює інформація, що лише з Бєлгородщини "на тлі СВО" виїхало 60 тисяч осіб (а насправді більше). Місцевий губернатор не знайшов нічого кращого, як оголосити "пошук провокаторів", які намагаються нібито "підняти хвилю незадоволення". Дійсно, "все ж йде за планом" - чого бєлгородці такі незадоволені?
Тут ще й Трамп, як до цього фіни, захоплює російські судна, які мають фіктивні прапори, вводить санкції за торгівлю з Іраном та взагалі викрадає Мадуро з Венесуели (а ці країни є двома з трьох "китів" для РФ з обходу санкцій). Ще не забута Сирія. Втрата за втратою для "величі".
Плюс, Україна стабільно б’є ті ж танкери, порти, заводи, пароплави – все, до чого дотягнеться. І з кожним місяцем б’є все більше. А гарних економічних новин "на болотах" взагалі немає. "Гарною" там тепер вважається та новина, де нічого не впало й не "охолонуло" - там "охолодженням" називають кризу. Це задає тон під той "рубіж 1418".
Показово, що всі обговорення "рубіжу" повністю позбавлені офіційних коментарів. Тема "1418-го дня" - це табу для Путіна та всього його кодла, бо це ознака ганьби.
Звісно, МО РФ саме тоді ж – чисто "співпадіння" – повідомила, про свої просування "на всіх відтинках фронту" та про "наближення до Слов’янсько-Краматорської агломерації", але це росіян, навпаки, ще більше розлютило. Бо "діди до Берліна дійшли" за 4 роки, а ці "новодєли" лише "наблизилися" до Слов’янська. А тим часом російське угрупування у грудні вперше за минулий рік почало скорочуватися на території України. Бо втрати переважають поповнення, хоча для РФ ця тема теж "табу".
Ще свіжі, втім, у пам’яті росіян слова Путіна про "буде як у Куп’янську", якщо українці не здадуться – звідки росіяни зараз тікають або здаються у полон. На 1420-й день (трошки не встигли) українці офіційно вивісили державний прапор над зруйнованою міською адміністрацією Куп’янська. Символічно. "Все йде за планом", про що не забули нагадати росіяни у коментарях.
А, ось, відомий телебрехун Соловйов вирішив цей рубіж "відмітити" погрозами захопити "нашу Азію", щоб "перемогти НАТО". Якийсь географічний кретинізм (НАТО? У пострадянський Азії?), але що йому вже втрачати. Він заявив, що Україна "вже переможена", а тому варто розпочати "ще низку спецоперацій" у Центральній Азії та на Кавказі. У першу чергу, він пропагує напад на Вірменію, де "скоро вибори". Це відверта спроба відволікти словесною "величчю" від реального стану справ. А що – раніше ж завжди працювало? Проте зараз це вже набиває потужну оскомину навіть "зетникам".
Значно цікавішим було те, як росіяни сперечалися між собою, чому ж так вийшло з "СВО" (точніше – НЕ вийшло) через порівняння з різними історичними подіями. Звісно, передусім з "Великою Вітчизняною", але не тільки. У коментарях під такими постами "знавці" історії відверто "мірялися" найдовшими війнами. Типу, "в американців бувало й гірше!".
Але майже ніхто не згадував, що взагалі-то Друга світова тривала не 1418, а 2195 днів – від вересневої атаки Рейху на Польщу у 1939 році до капітуляції Японії 1945 року (теж у вересні). Все, що було поза міфом про "Велику Вітчизняну" у РФ якщо й не забуте, то прямо ігнорується навіть зараз.
А ось Польщу, до речі, згадували досить часто у коментарях. Але у дещо іншому контексті – нацисти захопили Польщу за 39 днів (за підтримки СРСР, хоча російські коментатори про це якось забувають), а РФ "не може захопити Україну вже 4 роки". Не рахуючи події з 2014-го. "Це якби німці застрягли у Польщі на 4 роки і не пішли на СРСР" - найбільш красномовний у цьому контексті російський коментар, що натякає на можливу агресію Кремля проти ЄС та НАТО, яку Україна зупинила.
Згадували й про Фінляндію, війна з якою тривала 105 днів, й інші війни, які зазвичай були ще коротшими. Примітно, що майже не згадували Першу світову, звідки Росія вийшла "завчасно" - загалом та війна тривала 1568 днів, проте росіяни "здулися" вже на 1340-у добу у Брест-Литовську, бо економіка посипалася.
Фактично, єдина довга війна, яку РФ собі приписує як "історичну перемогу", це Північна війна 1700-1721 років, де Петро І переміг шведів за 21 рік. Проте й там росіяни забувають, що воювали не одні – шведи вимушені були воювати майже з усіма сусідами, а втрати від війни та реформ "кривавого Петра" були просто незліченні. І ніяка Полтавська битва цього не перекреслить. Власне, цей досвід "перемоги за будь-яку ціну" сам Путін бачить за приклад, порівнюючи себе з Петром І.
На цьому, власне, й завершується весь "ретропозитив" для російських любителів минулих перемог. Адже були ще згадки про Афганську війну, яка не дуже схожа на українську, бо це була партизанська боротьба проти окупації, але це затягнулося на 3 292 дні або 9 років. Згадувалася також Корейська війна, де СРСР, виявляється, теж "переміг". Технічно вона триває й досі, бо там лише хронічне перемир’я. Проте активна фаза тривала 1128 днів – більше 3-х років.
Порівнювали цифру у 1418 днів й з іншими повномасштабними війнами, де РФ та її передтечі не брали прямої участі. Наприклад, про В’єтнамську війну для США (СРСР відправляв зброю в’єтнамцям), а також про "Першу соціалистичну" - Китайсько-в’єтнамську війну 1979 року. Західна кампанія у В’єтнамі затягнулася на 7120 днів – це майже 20 років. Хоча там теж переважно була партизанщина.
А ось китайська "спеціальна військова операція" у тому ж В’єтнамі, яку майже повністю скопіював Кремль у 2022-му, тривала лише 30 днів. Адже зрозумівши, що втрати завеликі, а "бліцкріг" не вдався, китайці швидко "визнали перемогу", облизалися та поїхали додому – робити переворот у керівництві КПК. Після чого запросили до себе західні корпорації та майже розірвали відносини з СРСР.
Цікаво, що часто можна зустріти коментарі росіян типу: "визнайте вже яку-небудь перемогу та завершуйте це все". Таких настроїв у телеграмі стає все більше. А що ж сталося, га?
Загалом, у коментарях росіяни згадали чи не всі довгі війни як з ХХ сторіччя, так і в історії людства взагалі. Найбільш "упороті" згадували, наприклад, про Реконкісту, яка тривала майже 800 років, Греко-перські війни, Сторічну війну тощо. Проте найбільш наочними були порівняння з Ірано-іракською війною 1980–1988 років, адже вона найбільш близька до подій між Україною та РФ зараз – до війни на виснаження. Проте таких коментарів було не надто багато.
Бо, як би це не дратувало росіян, на полі бою в нас борються дві сторони приблизно на рівних. Конфлікт між Іраном та Іраком тривав 2890 днів. Аж доки ресурси не закінчилися не лише в Хусейна, який вимушений був відкотитися з іранських територій назад, але й в самих іранців, які спробували захопити вже іракські землі (не надто вдало).
Показово, що, не змирившись з поразкою в Ірані, Хусейн майже одразу напав на Кувейт, чим спровокував війну чи не з усім Заходом та, передусім, зі США. Саме Штати згодом й поклали кінець його режиму.
Бо диктаторський режим, в разі поразки, або реформується, або розпадається. І від розпачу, за неможливості зміни керманича, як було у КНР, режим змушений шукати нову ціль, щоб підтримувати "воєнний угар" у населення. Той же Іран зараз наочний тому приклад – у столиці немає води й пального, а гроші режим витрачає на переозброєння Хамас та Хезболи.
Тому слова Соловйова, який є рупором оточення Путіна, наочно показують, що навіть в разі перемир’я з Україною Кремль шукатиме не миру, а нової війни. І пошук свого "Кувейта" для Путіна вже відбувається.
1418 днів – це дуже символічна для РФ цифра, хоча фактично вона ні про що не говорить. Адже війни не "завершують" - їх або перемагають, або програють (якщо це не громадянська війна). Деякі креативні росіяни у коментарях вже цікавилися, чи будуть z-логери відзначати 1488-й день – теж досить символічний рубіж вийде.
Найголосніше "виють на болотах" саме російські "пси баскервілей" - "z-патріоти", які всі сили поклали на те, щоб цю війн підтримати й спровокувати.
Міф розбито. "Велич" втрачено. Залишилося росіянам не лише це зрозуміти, але й відчути. Щоб "повторити" інший приклад – лютий 1917-го.