Деякі чоловіки вперше взялися за зброю у віці понад 50 років.
В ЗСУ вистачає прикладів того, як українці йдуть на службу родинами - захищати батьківщину йдуть батьки та діти. Речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін в коментарі для "Телеграфа" зазначив, що небажання виконувати обов’язок із захисту країни не пов’язане з віком.
За його словами, мотивація залежить від виховання, патріотизму та усвідомлення того, хто є ворогом і які наслідки може мати поразка у війні. Він наголосив, що серед військових вистачає чоловіків старше 50 років, які не уникали служби, а навпаки - самі прийшли до війська. Так само не ховаються й їхні діти, тому, за словами представника ТЦК, питання точно не у віці.
Істомін також підтвердив, що випадки, коли батько та син служать одночасно, зовсім не поодинокі. Він навів кілька історій із Полтавщини, про які ТЦК вже повідомляв на своїй офіційній сторінці. Зокрема, у Хоролі 47-річний штаб-сержант В’ячеслав Сельвич, який раніше був бойовим медиком у 77-й бригаді ДШВ і після поранення перевівся до ТЦК, служить у той час, як його син воює у 46-й бригаді десантно-штурмових військ. Хлопець пішов на фронт добровольцем у 22 роки та швидко став командиром взводу.
Ще один приклад - родина старшого сержанта Григорія Степаненка з Лохвиці. Його син командує відділенням у механізованій бригаді ЗСУ, а сам Степаненко разом із ним прийшов до ТЦК 24 лютого 2022 року. Близько року вони служили разом, доки їх не розподілили у різні бойові частини. Через численні контузії стан здоров’я батька погіршився, і ВЛК визначила, що він може служити лише у тилових підрозділах.
Істомін згадав і добровольця Анатолія Небояна з Миргорода, який став військовим у 48 років у перший день повномасштабної війни. Він розповів:
"Доброволець Анатолій Небоян з Миргорода став солдатом ЗСУ в 48 років, у перший день повномасштабної війни, і з того часу не знімає "пікселя". У складі зведеної стрілецької роти ТЦК воював разом зі 110-ю бригадою, пізніше - з 59-ю. Отримав чисельні контузії, обмороження пальців рук і ніг… Після лікування і реабілітації його перевели у Миргородський ТЦК та СП. Його син продовжує воювати".
Ще один випадок стосується молодшого сержанта Віктора Дроздова з Великої Багачки. У нього воюють двоє синів, причому молодший спеціально повернувся в Україну з Польщі, де жив останні роки. Окрім синів, на фронті перебувають також два брати та два зяті Дроздова. Сам він став до лав захисників у 50 років.
Нагадаємо, військовослужбовиця бригади Національної гвардії України "Рубіж" Єва з позивним "Юнга" розповіла, що, коли жінка намагається потрапити на бойову посаду, її не хочуть брати. На думку "Юнги", деякі люди ще не звикли до того, що жінки виконують в армії ті ж функції, що й чоловіки. За її словами, є люди, які радо кажуть жінкам: "Іди на фронт", але коли намагаєшся потрапити на бойову посаду, то тебе не хочуть брати.