На початку серпня Збройні сили РФ здійснили чергову серію авіаційних ударів керованими авіабомбами по території Херсона. Зокрема у зоні ураження був автомобільний міст через річку, що з’єднує центральну частину міста з мікрорайоном "Острів".
На тлі невдалих наступів росіян на Сумщині, на тлі невиконаних завдань Кремля на сході України, було очікувано, що ворог намагатиметься завдавати інших ударів – зокрема на півдні.
Загалом, тут він переслідує кілька цілей. Одна з них, вочевидь, намагання упередити ймовірність нашого наступу. Адже противник боїться, що ми можемо форсувати Дніпро. І, тим самим, створити серйозну загрозу для російських військ, зокрема, на Кримському напрямку. Власне, з цим і пов'язані останні удари ворога по мостах.
Ще одна ціль - це спроба противника не лише обмежити нашу військову логістику, а й завдати удару по цивільній. Адже, великим рахунком, мости в тилу, які знаходяться на Херсонщині, використовують не лише військові, приміром, для підвозу особового складу, а якраз цивільні - для підвозу харчів та всіх інших необхідних речей для життєзабезпечення населення. Таким чином, завдаючи ударів по таких логістичних вузлах, росіяни більше, певно, намагаються завдати шкоди якраз місцевому населенню.
Навіщо? Аби викликати панічні настрої. Мовляв, з людьми ніхто не говорить, їх ніхто не рятує, а ворог планує наступні атаки…
Водночас, в цьому сенсі варто розуміти, що плани переміщення населення, плани евакуації, почерговість цього процесу, - це все покладається на органи місцевого самоврядування, виконавчої влади і на відповідні служби. У разі небезпеки, вони отримують повідомлення, які населені пункти куди перемістити. Це ж не просто "завантажили" людей і "повезли". Якщо заходи відселення проводяться, то це відбувається планово.
В таких випадках необхідно визначити локації, куди їх перемістити, забезпечити необхідним, аби уникнути гуманітарної кризи. Крім того, потрібно убезпечити саме вивезення, адже існує ймовірність, що росіяни намагатимуться завдати ударів по колонах з цивільними під час їх переміщення…
Також серед цілей можна визначити той факт, що південь України, на мою думку, розглядається противником як один з потенційних напрямків для створення військових загроз для нас. Чи, в цьому контексті, плануються якісь стратегічні військові операції? Наявних ознак немає. Адже для підготовки наступальної операції росіянам потрібно посилити особовий склад, наземні та повітряні війська (для того, щоб форсувати річку, зокрема потрібна і підтримка авіації). Наразі це не спостерігається. Але це не може відміняти таких загроз.
По-перше, свого часу росіяни не побачили наявних ознак переміщення нашого війська на Курщині, однак ми зайшли та завдали їм болючого удару.
По-друге, не можна виключати, що росіяни не мають задуму якогось відволікаючого удару чи маневру на півдні, аби основний мати в іншому місці. Врешті, противник на цьому напрямку перевіряє і нашу лінію оборони, і системи протиповітряної оборони, і спроможності наших військ протистояти агресії. Свого часу, аби взяти під контроль острови на Херсонщині, розташовані вздовж русла річки Дніпро, росіяни навіть створювали спеціальну бригаду річкових катерів.
Таким чином, теоретично, будь-які загрози потрібно враховувати завжди. І, думаю, аналіз проводиться на підставі даних багатьох структур, які володіють інформацією. А вона точно не перебуває в загальному доступі.