Під зоною бойових дій пролягала мережа щонайменше 57 сталевих труб, більшість із яких мала діаметр від одного до двох метрів.
На поверхні жодна зі сторін не знайшла способу просунутися через так звану "зону смерті" – новий вид "нічиєї землі", шириною в десятки миль, де дрони можуть виявляти й атакувати будь-який бліндаж або машину, навіть одинокого солдата, що важко крокує полем, повідомляє The Atlantic.
"З кожним днем зона знищення розширюється, стаючи все ширшою й смертоноснішою. Тож яке рішення? Треба спускатися під землю. Там, принаймні, дрони тебе не бачать. Росіяни першими це зрозуміли й стали піонерами нового підходу до ведення війни. Зараз ми наздоганяємо їх", - розповів виданню бригадний генерал Ігор Оболенський, який командує підрозділом із кількох тисяч українських військових.
В статті вказується, що ці бої, про які раніше не повідомлялося детально, знаменують більш масштабний зсув у ході війни.
Видання поділилося, що через посилення обстрілу Києва та інших міст російськими ракетами та дронами багато цивільних мешканців були змушені сховатися під землею.
Зокрема, у школах облаштували підземні класи, тоді як частина електромережі теж перенесена під землю.
Також заводи з виробництва зброї як правило, працюють у величезних бункерах. А бойові дії відбуваються під землею – це одне з небагатьох місць в Україні, яке залишається в безпеці від дронів і ракет.
Видання не виключає, що результат цих боїв може визначити хід війни. Кілька військових офіцерів та високопосадовців України розповіли виданню, що протягом року росіяни накопичували запаси та мобілізували солдатів, готуючись до зимового наступу.
Вони побоюються, що метою наступу буде пробити пролом у "зоні смерті" та захопити всю східну Україну, яку Росія вже наступного року зможе використати для чергового наступу на центр країни та її столицю.
"Контроль над газопровідною мережею в спірному регіоні Донбасу може надати Росії вирішальну перевагу в зимовій кампанії", - зазначив Оболенський.
Його війська, що входили до складу військового корпусу під назвою "Хартія", усвідомили важливість мережі трубопроводів навесні 2025 року, коли російські війська використали її, щоб проникнути в тил українських військ і здійснити серію раптових атак.
"Вони вилазили з-під землі, наче дияволи", - пригадав Оболенський.
Вказується, що вороги проникали, як правило, за поганої погоди, коли безпілотникам було важко виявити росіян, які виходили з-під землі.
Видання розповіло, що спочатку українці реагували на це, граючи у смертельну гру "бий крота".
"Ми намагалися знайти їхні точки виходу й знищували їх, коли вони виходили на поверхню. Але вони просто продовжували з’являтися за кілька кілометрів за нашими лініями й атакувати нас", - додав Оболенський.
В статті вказується, що для того, щоб краще зрозуміти масштаби загрози, генерал запросив у державної енергетичної компанії України карти мережі трубопроводів.
Документи продемонстрували всю серйозність небезпеки: під зоною бойових дій пролягала мережа щонайменше 57 сталевих труб, більшість із яких мала діаметр від одного до двох метрів.
Видання пояснило, що протягом десятиліть такі труби використовувалися для транспортування газу з сибірських родовищ до споживачів в Україні та інших регіонах Європи.
На початку минулого року Україна припинила цю торгівлю з Росією. Після цього трубопровідна мережа перейшла в режим простою, але не надовго.
Видання розповіло, що станом на цей тиждень, після приблизно шести місяців підземних бойових дій, корпус "Хартія" відновив контроль над приблизно дев’ятьма милями трубопроводів на північному сході України в рамках операції під кодовою назвою "Велес" – на честь слов’янського бога підземного світу.
Оболенський назвав це першим успішним контрнаступом, який коли-небудь проводився в таких умовах.
Проте він розуміє, що знадобиться ще багато таких операцій, щоб звільнити мережу трубопроводів, яку контролює Росія.
"Наразі Україна відбила дві ділянки. Десятки інших залишаються в руках Росії", - додається в статті.
Раніше УНІАН повідомляв, що воїни 71-ї бригади ДШВ взяли в полон російського окупанта в Сумській області, який опинився на території України, подолавши 28 кілометрів по газовій трубі. Росіянин був засуджений за вбивство та крадіжку, а контракт з армією РФ він підписав у колонії. Щоб непомітно дістатися до визначеного району, групу російських окупантів відправили через газову трубу довжиною 28 км та діаметром близько 1,4 метра. За його словами, шлях трубою тривав дві доби, а через зріст 1,89 метра переважну частину відстані він долав у зігнутій позі. Після виходу з труби окупанти ще приблизно два тижні чекали наказу.
Також ми писали, що колишній співробітник Служби безпеки України, військовий експерт Іван Ступак пояснив, що оскільки більшість комунікацій в Україні будувалися в період Радянського союзу, вся проєктна документація зберігається в Москві. Тому, на думку експерта, у ворога є перевага в цьому питанні. Ступак визнав, що противник ретельно перевіряє та аналізує цю документацію, щоб зрозуміти, де вони можуть цю інформацію використати для того, щоб отримати результат.