Від початку року українські наземні роботизовані комплекси виконали понад 66 тис. логістичних та евакуаційних місій.
Оборонний кластер Brave1 оголосив грантовий конкурс на розробку вітчизняних двоногих роботів-гуманоїдів, призначених виключно для військових завдань. На тлі активного розвитку цивільних гуманоїдних роботів у світі Україна стала першою державою, яка почала фінансувати бойові гуманоїдні системи як окрему категорію оборонних закупівель, а не як адаптацію комерційних розробок, пише Tech Times.
Як зазначає видання, Україна розробляє такі системи для складного бойового середовища – без доступу до GPS, із впливом засобів радіоелектронної боротьби, де робот може опинитися під завалами або в затопленому окопі.
"Ми бачимо, як швидко розвивається галузь людиноподібних роботів у всьому світі – у Китаї та у Сполучених Штатах. Ми бачимо, що такі роботи мають цінність для зміцнення можливостей наших військових. Саме тому ми рухаємося в цьому напрямку", – заявив генеральний директор Brave1 Андрій Гриценюк.
Від початку цього року українські наземні роботизовані комплекси виконали понад 66 300 логістичних та евакуаційних місій. Лише у червні їхня кількість сягнула 16 676, що на 122% більше, ніж у січні, свідчать дані Міністерства оборони України. Гуманоїдні роботи мають стати наступним етапом цього розвитку, однак їхнє створення є значно складнішим технічним завданням, зауважують у Tech Times.
Перевага гуманоїдних роботів полягає в тому, що вони мають людську будову тіла. Теоретично це дозволяє їм працювати в середовищі, створеному для людей, – користуватися сходами, проходити вузькими коридорами, діяти у будівлях та взаємодіяти з обладнанням без зміни інфраструктури.
Водночас двонога конструкція створює серйозні технічні труднощі. Якщо на заводах такі роботи можуть працювати на рівних і передбачуваних поверхнях, то на полі бою їм доводиться долати багнюку, завали, вирви від снарядів та наслідки вибухів.
Єдиний гуманоїдний робот, який, за даними Tech Times, випробовували в реальних бойових умовах в Україні, – Phantom MK-1 – продемонстрував низку обмежень. Серед них – невелика вантажопідйомність, відсутність захисту від води, короткий час автономної роботи та висока технічна складність. Це свідчить, що попри потенціал таких систем, технологія поки далека від масового застосування на полі бою.
Як пише видання, конкурс Brave1 враховує ці обмеження. Замість створення одразу повністю автономного бойового робота розробникам пропонують почати з простіших платформ, які згодом можна буде вдосконалювати та доповнювати новими функціями.
Такий підхід Brave1 уже застосовував до FPV-дронів, наземних роботизованих комплексів та інших військових технологій, які пройшли шлях від експериментальних розробок до практичного застосування завдяки швидкому тестуванню на полі бою.
Конкурс має знайти рішення для небезпечних логістичних завдань на передовій. Колісні та гусеничні роботи вже виконують такі місії, однак не завжди можуть діяти в середовищах, де працює піхота, – у будівлях, транспорті чи підземних укріпленнях.
"Гуманоїди, в принципі, можуть це зробити. А ось чи зможуть українські розробники створити версію, яка працюватиме в таких умовах із прийнятними витратами, надійністю та можливістю ремонту, – саме це й покликаний перевірити цей конкурс", – йдеться у матеріалі Tech Times.
Цивільні гуманоїдні роботи вже показали, що за масштабного виробництва можуть бути економічно вигідними. Наприклад, вартість окремих моделей знизилася приблизно з 85 тисяч доларів у 2023 році до 25 тисяч у 2025-му.
Однак бойові умови висувають значно жорсткіші вимоги. Військовий гуманоїд має витримувати удари, бруд, радіоперешкоди, екстремальні температури та можливі атаки противника, а ремонтувати його доведеться безпосередньо у польових умовах.
Нині на війні в Україні найкраще себе показують колісні, гусеничні та чотириногі роботизовані системи. Вони ефективні завдяки простоті, нижчій вартості та можливості швидкої заміни. Двоногий гуманоїд наразі не має жодної з цих переваг.
Ще один ризик гуманоїдної форми – можливість помилкового розпізнавання. В умовах використання автономних систем ураження та дронів зі штучним інтелектом робот, який зовні нагадує військового, може бути сприйнятий як боєць, що створює небезпеку для людей поруч.
Цивільні розробники таких роботів із цією проблемою не стикалися, однак військовим її доведеться враховувати.
Занепокоєння експертів щодо автономних систем у війні не є новим. Тобі Волш, фахівець зі штучного інтелекту з Університету Нового Південного Уельсу, назвав військові операції з використанням ШІ "третьою революцією у війні" та попередив, що без належного контролю такі технології можуть зробити війни швидшими й смертоноснішими.
Анна Надібайдзе, дослідниця Центру воєнних досліджень Університету Південної Данії, наголошувала на важливості збереження ролі людини у прийнятті рішень під час війни. Україна заявляє, що її наявні наземні роботизовані комплекси працюють під контролем людини, однак умови конкурсу щодо гуманоїдних роботів поки не визначають, який рівень автономності матимуть майбутні системи.
Як зазначає Tech Times, наразі змінилися не можливості таких систем, а сам підхід до їхнього використання.
"Україна стала першим у світі урядом, який офіційно виділив кошти на двоногих бойових роботів як окрему категорію військових закупівель. Це рішення створює доктринальний прецедент, на який тепер доведеться реагувати всім іншим збройним силам, незалежно від того, чи зроблять перші отримувачі грантів хоч один постріл", – йдеться у публікації.
Наприкінці травня CNN повідомляло про те, що українські роботи змушують окупантів відступати у паніці. Зазначалося, що Україна масово застосовує бойових роботів і дрони, перетворюючи фронт на технологічне поле бою, де ключову роль відіграють алгоритми, а не піхота.
Видання Business Insider також писало про те, що Україна масово відправляє бойових роботів у кілзону. Повідомлялося, що хоча багато таких машин не переживають навіть кількох бойових виходів, військові вважають це виправданою ціною за збережені життя солдатів. Наголошувалося на тому, що через щільне мінування, артилерійські обстріли та масове використання дронів доставка вантажів на передову стала однією з найризикованіших місій.