Брак новобранців, виїзд молодих чоловіків і виснаження фронту створюють критичну перевагу для російських сил під Покровськом.
Загострення боїв за стратегічне місто Покровськ на сході України висвітлює глибоку проблему Києва— дефіцит особового складу в українській армії, який дедалі більше обмежує можливості тримати фронт. Про це йдеться у звіті американського аналітичного центру Atlantic Council.
Президент Володимир Зеленський цього тижня прямо охарактеризував становище на Покровському напрямку: "Українські війська на Покровському фронті наразі поступаються російській армії чисельністю вісім до одного".
"Після трьох з половиною років героїчного та надзвичайно кривавого опору є побоювання, що Україна може наближатися до точки, коли в неї більше не буде достатньо бійців для ефективного захисту лінії фронту найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни", - зауважують аналітики.
На початку повномасштабного вторгнення масові добровольці дозволили збільшити чисельність ЗСУ до приблизно одного мільйона. Однак затягування конфлікту, значні бойові втрати та зростання випадків дезертирства поступово виснажили резерви.
Частини підрозділів та місцеві рекрутингові штаби вдаються до власних рекламних кампаній і нетрадиційних методів комплектування, тоді як офіційні органи мобілізації дедалі частіше фігурують у повідомленнях про примусове залучення.
Політичне рішення не знижувати вік призову з 25 до 18 років також стало предметом критики — як усередині країни, так і серед західних партнерів. Замість цього влада просувала стимулювальні програми для добровольців віком 18–25 років, але ці заходи поки що не заповнили прогалин у фронтових підрозділах.
Ще один фактор, який загострив кризу, — послаблення обмежень на виїзд для молодих чоловіків. За даними британської газети Daily Telegraph, після скасування частини обмежень близько 100 000 українських чоловіків віком 18–22 років покинули країну протягом приблизно двох місяців. Цей масовий відтік створив не лише військовий дефіцит — він також посилив кадрові проблеми в економіці та критичних секторах.
Москва хоча і стикається з власними матеріальними втратами, але компенсує нестачу особового складу щедрими виплатами і винагородами, що стабільно залучає тисячі нових рекрутів щомісяця. Ефект — поступове нарощування переваги у кількості сил на противагу Україні — вже відчувається вздовж великої частини фронту.
Найгарячішою точкою залишаються бої в Донецькій області, де Росія докладає зусиль, аби захопити Покровськ. Втрата міста може стати вагомим символічним і тактичним успіхом для Кремля і додатково зміцнити аргумент про "перемога через виснаження" — стратегію, якої дотримується російське командування.
Для Києва варіанти обмежені й політично болісні. Зниження віку призову могло б швидко поповнити лави, але це ризикує підірвати суспільний консенсус і мораль. Альтернативи, такі як реформи ротації та покращення умов служби, можуть допомогти відновити довіру до служби, але вимагатимуть часу й ресурсів.
Аналітики підсумували:
"Наразі загартована в боях, але виснажена та чисельно менша українська армія не має іншого вибору, окрім як залишатися в оборонній позиції. Українські командири повинні бути готові поступатися територіями, коли це необхідно, щоб зберегти дорогоцінні бойові сили, водночас шукаючи можливості для максимізації втрат противника. Метою має бути протистояння російському натиску, доки поєднання нищівних втрат на передовій, ескалації ударів на великі відстані та поглиблення економічних проблем нарешті не змусить Путіна сісти за стіл переговорів".
Як повідомляв УНІАН, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що росіяни намагаються закріплюватися у міській забудові Покровська. Він також наголосив, що жодного "блокування" міста зі сторони російських окупантів немає.
Водночас Сергій "Флеш" Бескрестнов, фахівець зі зв’язку, радіоелектронної боротьби та розвідки, заявив про те, що Україні слід ухвалювати "непопулярні рішення" щодо Покровська. Він зазначив, що РФ на прикладі Бахмуту не хоче вступати у міські бої й планує оточити Покровськ.