Українська війна змушуєусі країни світу швидко адаптуватися до нових умов, в яких переважають дешеві дрони та товари подвійного призначення.
У сучасній війні комерційні технології дозволяють невеликим державам з обмеженими бюджетами точно вражати ціль на великій відстані. Зокрема, солдат, який керує дроном з корисним вантажем вартістю 500 доларів може вивести з ладу або знищити танк вартістю 5 мільйонів доларів.
Про технології, які в останні роки змінили війну, пише наукова співробітниця Стенфордського університету та Королівського інституту об’єднаних служб, яка у 2021-2025 роках обіймала посаду заступника радника США з національної безпеки з питань кібербезпеки та нових технологій, Енн Нойбергер в колонці для Foreign Policy.
Вона зробила висновок, який полягає у тому, що атаки стали легшими та дешевшими, а захист – складнішими та дорожчими. Цей факт знищив складні військові системи, будівництво та експлуатація яких можуть бути значно дорожчими.
Зокрема, наводить вона приклад, російські військові кораблі вартістю десятки мільйонів доларів зазнали поразки від напівавтономних українських морських безпілотників вартістю сотні тисяч доларів. Ще один приклад асиметрії – використання ракету Patriot вартістю 3 мільйони доларів для збиття безпілотників вартістю 200 доларів. Це сталося, зокрема, під час нещодавніх кампаній ВМС США у Червоному морі проти безпілотників хуситів. А також під час порушення повітряного простору Польщі російськими ударними безпілотниками. Тоді НАТО підняло в повітря винищувачі, які випустили ракети AIM-120, вартість яких перевищувала 1 мільйон доларів за одиницю. Як пише експертка:
"Ця економічна інверсія уможливлює нову доктрину поля бою: ройове знищення, за якого атакуючий перевантажує складну оборонну систему масою скоординованих безпілотників. Захищати цінні активи від таких дешевих та постійних загроз може стати економічно невигідним".
Вона зазначила, що дрони – не єдина комерційна технологія, яка асиметрично вигідна для зловмисників. Так, радіопристрої HackRF знизили поріг доступу до засобів радіоелектронної війни, в якій війська прагнуть порушити здатність противника спілкуватися, орієнтуватися та цілитися. З іншого боку, російське глушіння GPS значно знизило точність дорогих артилерійських снарядів Excalibur американського виробництва, які колись вважалися "найточнішим артилерійським снарядом армії США, що підтримує боротьбу в Україні".
"Комерційні космічні компанії також посилюють стратегічну асиметрію. Розвідка поля бою з високою роздільною здатністю, майже в режимі реального часу, колись була виключною привілеєм наддержав зі шпигунськими супутниками. Зображення таких компаній, як Planet Labs та Maxar, тепер дають аналітикам, журналістам та дослідникам-аматорам чітке уявлення про поле бою. Комерційна супутникова інтернет-система Starlink , що належить SpaceX, як відомо, підтримувала військовий зв'язок України після російської кібератаки напередодні повномасштабного вторгнення в Україну", - нагадала вона.
За її висновком, сили, що використовують комерційні технології, також можуть створювати свій арсенал зі швидкістю та гнучкістю , з якими традиційне оборонне виробництво та закупівлі не можуть зрівнятися. Зокрема, складні дрони та засоби радіоелектронної боротьби можна створювати з компонентів, придбаних у інтернет-магазинів. А 3D-друк означає, що виробничі потужності можна швидко перебудовувати та переміщувати. При цьому виробники дронів можуть вдосконалювати конструкції за короткий проміжок часу, спираючись на прямі відгуки з передової, на відміну від традиційних оборонних програм, розробка яких займає десятиліття.
"Це має тривожні наслідки для оборони. У військовій стратегії цикл OODA (оцінювання та визначення власного стратегічного призначення) стосується циклу прийняття рішень "спостерігати, орієнтуватися, вирішувати та діяти". Сторона, яка може швидше пройти цей цикл, отримує тактичну перевагу. Традиційні військові сили з централізованими, дорогими системами, такі як авіаносна група або бронетанкова дивізія, часто мають повільніші цикли OODA. Натомість, розподілена мережа дешевих датчиків у поєднанні з дешевими стрільцями, такими як барражувальні боєприпаси, може проходити цикл набагато швидше", - описала вона.
За оцінкою експертки, бар'єр для входу на ринок складних, високоефективних військових дій руйнується з глобальною доступністю дешевих, потужних та адаптивних комерційних технологій. Ця нова реальність ставить політиків та громадян у складне становище з низкою серйозних викликів: "Країни стикаються з центральними питаннями, пов'язаними з цими новими стратегічними асиметріями та тим, як контролювати розповсюдження передової зброї, коли вона створюється з комерційних компонентів".
Вона додала, що намагаючись вирішити проблему дисбалансу витрат на війну, країни інвестують у такі технології, як лазери та потужні мікрохвилі. Ізраїль розробляє платформу Iron Beam – систему твердотільних лазерів для протидії роям безпілотників. У США тестують лазерний снаряд у протидії з дронами мексиканських картелів.
Вона робить висновок, що такі технології можуть виправити дисбаланс у вартості. Але темпи війни змінилися, і "швидка адаптація як в наступі, так і в обороні є критично важливим джерелом інновацій". Тому засоби захисту повинні адаптуватися до темпів інновацій на полі бою.
В галузі радіоелектронної війни адаптивність програмного забезпечення в польових умовах матиме вирішальне значення для реагування на швидкі зміни в сигнатурах платформ противника, комунікаціях та цілеутворенні на основі штучного інтелекту. А комерційні технології подвійного використання є доступнішими, ніж виключно військові технології. Це також робить контроль над розповсюдженням зброї неймовірно складним.
"Традиційний метод контролю поширення технологій серед супротивників полягав у експортному контролі, як це запровадили США з передовими чіпами. Оскільки кількість технологій, що охоплюються експортним контролем, зросла протягом останніх п'яти років, фахівці поставили під сумнів можливість ефективного забезпечення такого контролю", - додала вона.
Нові підходи базуються на розвідувальних даних. Оскільки стало неможливим зупинити продаж мікрочіпів подвійного використання або GPS-модулів, що містяться в побутових пристроях, країни переходять до аудиту ланцюгів поставок на основі штучного інтелекту, щоб контролювати глобальні транспортні та грошові шляхи, а також виявляти аномалії, такі як раптова закупівля компанією з виробництва іграшок тисяч промислових контролерів польотів.
Водночас ризики, пов’язані з ланцюгами поставок, свідчать про вразливості. І тому потрібні нові підходи до управління в приватному та державному секторах, щоб забезпечити глобальне застосування так званих правил "знай свого клієнта":
"Війна перетворилася на битву алгоритмів, де сторона, яка може ітерувати своє програмне забезпечення – чи то оновлення наведення безпілотників, чи то встановлення частот глушення протягом ночі на основі зворотного зв'язку з передової – отримує вирішальну перевагу. Традиційний цикл військових закупівель був перевернутий зброєю, що складається з побутової електроніки, яка є дешевою, замінною та постійно розвивається".
Вона додала, що поле бою постійно спостерігається, що має значення як для нападника, так і для захисника. У цьому новому світі безпека визначається не лише товщиною броні, а й швидкістю мережі та стійкістю ланцюга поставок.
Нагадаємо, що Міноборони України оприлюднили план війни, який складається з трьох пунктів. Перший стосується закриття українського неба від ворожих атак. Другий - зупинка РФ на землі, у морі та кіберпросторі. Третій пункт плану стосується тиску на економічний сектор РФ.