Війна в Україні стала навчальним майданчиком для збройних сил авторитарних країн.
Росія дедалі більше покладається на іноземців у війні проти України. Через рекордні втрати Кремль вербує кубинців, північнокорейців, африканців і мігрантів із Центральної Азії.
Те, що почалося як регіональне вторгнення, перетворилося на багатонаціональну кампанію авторитаризму проти України, пише Forbes. Для Москви це спосіб продовжити війну без внутрішнього опору, а для її союзників – можливість отримати бойовий досвід у сучасній війні.
Українські чиновники кажуть, що вже скоро на боці Росії можуть воювати до 25 тисяч кубинців. Вони стануть найбільшим за чисельністю іноземним контингентом на полі бою, випередивши і Північну Корею.
Автор матеріалу зазначає, що привабливість участі у війні РФ проти України для багатьох кубинців полягає у фінансовій вигоді. Їм обіцяють платити близько 2000 доларів на місяць, що набагато вище за їхню зарплату на батьківщині.
Як повідомляється, контракти для участі у боях на передовій вже підписали тисячі людей. Інші ж кажуть, що їх обдурили – мовляв, кликали працювати на будівництві, а відправили в окопи.
Доцент Центру Міллера Університету Вірджинії Крістіна Лопес-Готтарді каже, що зараз Куба переживає серйозну економічну та енергетичну кризу. Середня зарплата на острові становить біля 20 доларів, тож обіцяні Росією кошти для кубинців є астрономічними.
Хоча сама Гавана заперечує свою пряму участь у цьому процесі, аналітики кажуть, що такий масштаб рекрутинку був би неможливий без мовчазної згоди тамтешньої влади.
Українська депутатка Олександра Устинова вважає, що залучення військового контингенту з Куби та Північної Кореї є політичними жестами, а не ознаками дефіциту російських ресурсів. У серпні вона заявила:
"Росія завербувала близько 20 000 кубинців; понад 1000 з них уже воюють в Україні, і ми вбили близько 40. Ми маємо їхні паспорти як доказ. Мета полягає в тому, щоб показати, що вони мають надійних партнерів".
За словами Устинової, світ все більше ділиться на демократичні країни та авторитарні режими, серед яких Росія, Іран і Північна Корея.
Та видання все ж стверджує, що мотивація Куби є як економічною, так і ідеологічною.
"Кубинські солдати отримують надзвичайно високу зарплату. Якщо вони загинуть, їхні вдови стануть багатими. Якщо вони виживуть, вони стануть багатими героями. У будь-якому разі, Куба отримує вкрай необхідні гроші, а режим може приписати собі заслуги", – пояснив Олександр Мотиль, професор політичних наук у Рутгерському університеті.
Крім того, на його думку, Гавана також може прагнути підсилити свою революційну репутацію. А відкрита солідарність із Москвою може "вдарити по самолюбству Вашингтон". Та все ж такий крок свідчить і про слабкість Росії, вважає він:
"Залучення солдатів з таких країн, як Куба, Північна Корея, Африка та Центральна Азія, є ознакою слабкості, а можливо, навіть відчаю. Путін бачить, що росіяни все менше готові гинути даремно, тому він дозволяє іноземцям воювати і гинути замість них".
До липня 2025 року іноземці становили 49% захоплених у полон російських бійців, порівняно з 1% у 2022 році. На думку голови Українського центру безпеки та співробітництва Сергія Кузана, без рекрутингу іноземців Москва, ймовірно, не змогла б підтримувати наступальні операції.
Але залежність Росії від іноземних бойовиків зараз виходить далеко за межі її традиційних союзників. ЗМІ зʼясували, що Кремль примусив тисячі африканських студентів і трудових мігрантів вступити до армії. У разі відмови їм погрожували депортацією. Десятки полонених рекрутів родом із Камеруну, Сенегалу та Зімбабве розповіли, що їм обіцяли роботу на фабриці або на кухні, а після тижня навчання відправили на поле бою.
"Ця залежність від іноземних бойовиків виходить за межі людських ресурсів. Вона підкреслює зростаючу військову вісь, що пов'язує Росію, Північну Корею, Іран, Венесуелу, а тепер і Кубу – режими, які торгують зброєю, технологіями та бойовим досвідом", – додає видання.
Крім того, завдяки такому партнерству поле бою в Україні перетворюється на "спільний навчальний майданчик для авторитарних збройних сил", вважають українські аналітики. На засновника та генерального директора Peace Through Strength Institute Білла Коула, партнери Росії справді хочуть взяти участь у такій "акції".
"Путін не відчуває нестачі в людських ресурсах, він щойно призвав до армії ще 130 000 чоловіків. Насправді партнери Росії хочуть взяти участь у цій акції. Північні корейці, кубинці та китайці перебувають на місці не тільки для того, щоб воювати за Росію, але й для того, щоб набути досвіду в сучасній війні, особливо в використанні дронів", – пояснив він.
За його словами, в цьому полягає небезпека, адже іноземці вчаться воювати "у першій у світі великомасштабній війні з використанням дронів":
"Справа не тільки в силі Росії, а й у тому, що її партнери набувають бойових навичок, які вони можуть експортувати в інші конфлікти в Європі, Латинській Америці та Азії".
Для Кремля залучення кубинських і північнокорейських солдатів є зручним способом вести війну, щоб зменшити супротив всередині Росії. Водночас для партнерів Москви це можливість вивчити та перейняти досвід сучасної війни з використанням дронів та електронних засобів.
DeepState повідомляє, що російські окупаційні війська увійшли в село Олексіївка Дніпропетровської області. Ворог використовує складні погодні умови для того, щоб просуватися.
Тим часом російський диктатор Володимир Путін видав цинічну заяву щодо повномасштабної війни проти України. Правитель РФ заявив, що рішення, ухвалені в лютому 2022 року, були правильними і своєчасними.