Наразі Росія перевантажує українську ППО та збільшує ймовірність успішних ударів.
Удари дронів та ракет є центральним елементом бойових планів як Росії, так і України, проте кожна сторона використовує таку зброю по-різному. Як пише Forbes, впродовж останніх трьох місяців Україні вдалося знищити низку військових цілей та нафтопереробних заводів на території Росії. Водночас РФ запускає велику кількість БпЛА та ракет, аби перевантажити українську протиповітряну оборону.
"Цей метод мав обмежений успіх, оскільки Україна загалом була здатна протистояти таким атакам. Однак великомасштабний удар 2 жовтня свідчить про те, що Росія вдосконалила свою тактику і технологію, що дозволяє більшій кількості її дронів і ракет проникати через оборону України", - підкреслили у матеріалі.
Відомо, що вночі 2 жовтня російські окупанти здійснили одну з найбільших скоординованих атак проти України за останні місяці. Раніше Росія поєднувала ракети з дронами, але більшість її останніх ударів базувалися майже лише на БпЛА, з додаванням лише декількох ракет.
"Протягом цього місяця Росія запустила близько 6900 дронів, але провела лише чотири нічні атаки з використанням понад десяти ракет. З кінця серпня Росія кожні два тижні проводила одну велику атаку з використанням приблизно сорока ракет. Така схема свідчить про перехід до меншої кількості, але більш масштабних скоординованих атак, що поєднують ракети та дрони для подолання української протиповітряної оборони", - аналізують у Forbes.
Такі атаки супроводжуються меншими залпами безпілотників, які відбуваються майже кожної ночі. Заощаджуючи ракети впродовж тижнів, а потім запускаючи їх разом із сотнями БпЛА, РФ перевантажує українську ППО, збільшує ймовірність успішних ударів, через що Україна витрачає цінні перехоплювальні ракети, пише видання.
Forbes додає, що Росія також модернізувала свої балістичні та крилаті ракетні системи, аби ускладнити їхнє перехоплення. До прикладу, балістична ракета "Іскандер-М" тепер має радіолокаційні приманки, які ускладнюють її відстеження українськими радарами. Крім того, ці ракети можуть змінювати траєкторію на кінцевій фазі польоту, через що знижується ефективність систем ППО.
"Крилата ракета "Іскандер-К" була вдосконалена за допомогою більш надійних детонаторів, навігаційних систем із захистом від перешкод та модернізованих боєголовок, що забезпечують детонацію при ударі. Хоча про модернізацію крилатої ракети Х-59, яка використовувалася під час удару, не повідомлялося, її новіша версія, Х-69, яка також використовувалася під час недавнього удару, розроблена для більшої непомітності та маневреності", - зауважують у публікації.
Ці покращення поширюються й на гіперзвукові ракети РФ, серед яких "Кинджал" та "Циркон".
Відомо, що "Кинджал" - це повітряна ракета, яка створена на базі системи "Іскандер" та використовується з початку повномасштабної війни, проте має низьку точність.
"Нові версії здаються більш точними і можуть маневрувати на гіперзвукових швидкостях, що значно ускладнює їхнє перехоплення. Деякі з модернізованих версій "Іскандер-М" і "Іскандер-К" ймовірно використовують ці вдосконалення. "Циркон", ракета, що запускається з корабля, додає ще один вимір до можливостей Росії щодо ударів на великі відстані. Ця гіперзвукова зброя була введена в експлуатацію в 2024 році, хоча її використання залишається обмеженим", - аналізують у виданні.
Тому наразі, як пише видання, такі системи кидають виклик українській протиповітряній обороні, включаючи систему Patriot, яка є основним засобом захисту України від балістичних та гіперзвукових ракет.
"На початку війни у звіті німецького дослідницького центру "Кільський інститут" зазначалося, що "Патріоти" мають 25-відсотковий рівень перехоплення гіперзвукових ракет "Кинджал", хоча для цього потрібно випустити всі перехоплювальні ракети з батареї. Під час удару 2 жовтня повільніші ракети "Іскандер-М", що поводяться подібно до "Кинжала", змогли влучити у всі свої цілі", - нагадали у Forbes.
Своєю чергою аналітики вважають, що багаторівнена система протиповітряної оборони України залишається гнучкою, завдяки чому вона швидко реагує на зміни в тактиці й технологіях РФ.
"Інженери модернізують існуючі системи, щоб краще відстежувати непередбачувані траєкторії польоту, а мобільні вогневі підрозділи оснащуються швидшими системами наведення та вдосконаленою інтеграцією радарів", - пояснюють у матеріалі.
Також Україна збільшує свій парк перехоплювальних безпілотників, які можуть вистежувати та знищувати загрози, що наближаються. Такі модернізації мають знизити ефективність ударів РФ, однак деякі ракети та БпЛА, швидше за все, все одно прорвуться, особливо якщо йдеться про модернізовані балістичні ракети, попереджують у Forbes.
"Головна вразливість Росії полягає в її виробничих потужностях. Її здатність виробляти сучасні крилаті та балістичні ракети залишається обмеженою, що змушує її накопичувати зброю для великих, нечастих атак. Кожен великий удар споживає ресурси, які не можна легко замінити, особливо в умовах чинних ембарго. Україна зараз має можливості завдання глибоких ударів, які можуть досягти заводів, аеродромів та логістичних центрів, що використовуються для виробництва цієї зброї. Націлювання на цю інфраструктуру може обмежити здатність Росії підтримувати високоінтенсивні атаки і, зрештою, послабити тиск на повітряну оборону України", - аналізують у публікації.
Водночас росіяни поки маю важливу перевагу, оскільки їхня комбінована стратегія використання ракет та дронів працює, як передбачалося, розтягуючи оборону України та завдаючи ударів по критичній інфраструктурі. У виданні додають, що з наближенням зими ці обстріли можуть послабити енергетичну мережу України та випробувати на міцність стійкість цивільного населення. Тому найближчі місяці покажуть, чи зможе нова українська оборона швидко адаптуватися, аби послабити відновлену наступальну силу РФ, підсумували у матеріалі.
Раніше командир 429 окремого полку безпілотних систем Ахіллес Юрій Федоренко пояснив, чому Повітряні сили не здатні швидко закрити небо над Україною. За його словами, це надскладне завдання.
"Вся сила в людях. Безпілотники, які перехоплюють ворожі БПЛА - їх з кожним днем у нашій державі стає все більше. Але є питання - хто підійме той дрон у повітря, скорегує його і знищить ворожу ціль? Відповідно, чим буде більше таких людей і підрозділів - тим швидше ми закриємо наше небо", - наголосив Федоренко.
Також заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський пояснив, що змінилося в ударах по українській енергетиці. Він зазначив, що противник не тільки комбінує засоби ураження, а й підвищує їхню щільність.
"Тепер на об'єкти одночасно летить більше ракет і дронів з різних напрямків, з концентрацією на кілька ключових ділянок", - додав Храпчинський.