Засновник БО Реактивна пошта, воєнний експерт Павло Нарожний в інтерв’ю УНІАН розповів про далекобійну зброю, ефективність американських ракет Tomahawk та ймовірність влаштувати блекаут Москві.
Переглянути відео-версію інтерв'ю можна за посиланням.
Зараз вчергове загострились розмови про можливість використовувати американську зброю для далекобійних ударів по території Росії. А поки США розмірковують про це, Сили оборони України вже не один раз вражали цікаві військові цілі ворога, які розташовані далеко від лінії бойового зіткнення. При цьому, чи правильно я розумію, що мова йде не лише про БПЛА?
Якщо згадати той самий Салават (нещодавно Україна завдала удару по нафтопереробному комплексу "Газпром Нафтохім-Салават" в Башкоростані), то це за 1,5 тисячі кілометрів від державного кордону України. І тут дійсно були дрони. Якщо дивитись на іншу ціль, приміром, завод "Електродеталь" на Брянщині, це 240 км від державного кордону України. І тут був офіційний коментар від Генерального штабу, що це був ракетний удар, а пізніше з’явилась інформація, що це - українські "Нептуни".
Також декілька днів тому була інформація про влучання у ТЕЦ в російському Бєлгороді. Цей удар наразі в Україні офіційно ніхто не коментував, але росіяни опублікували декілька відео і на них можна побачити, що це точно не був дроновий удар – використовувались якісь ракети… А що це були за ракети? Зараз можна тільки гадати. Це могли бути і Storm Shadow, і українська "Вільха", і "Нептуни", це могли бути і американські GMLRS, варіантів багато.
Всі ці удари доволі успішні. Вони знищили, в першу чергу, велику кількість об’єктів нафтопереробної галузі - нафтопереробних заводів, які виробляють нафтопродукти як для російського експорту, так і безпосередньо для ведення війни проти України.
Але все це, з великою ймовірністю, було зроблено виключно українською зброєю. Чому так? Тому що наші союзники, американці, коли передають зброю, також передають вимогу, щоб ми не били вглиб по території Росії. Раніше така умова точно була. Днями Кіт Келлог в коментарі Fox News натякнув, що Трамп зняв це обмеження і Україна може бити по території Росії.
В цьому контексті обговорюється можлива передача Україні ракет Tomahawk. Але я чула, що ці крилаті ракети морського базування доволі переоцінені для нашої війни, адже ми не можемо їх використати без модернізованих наземних пускових установок… Ви поділяєте таку думку?
Дійсно, "Томагавки" розроблялись ще в 80-х роках минулого століття, і з тих часів багато змінилось. Тоді існувало два види пускових установок – наземні та морські. В рамках зменшення озброєння в 90-х роках наземні платформи були знищені. Але зараз вони знову є, це система "Тайфун". По суті, це величезна вантажівка, спроможна возити ракету на тралі. І саме з цієї вантажівки можна робити пуск.
А чи переоцінена крилата ракета "Томагавк"? Я впевнений, що ні. При достатній кількості таких ракет (а їх дальність в різних модифікаціях, нагадаю, 1250 до 2500 км) ми можемо завдавати ударів по території Росії дуже глибоко.
Однак тут ще варто зазначити, що Росія тільки на карті виглядає величезною, а насправді більшість виробництв, цікавих для нас цілей, знаходяться в її європейській частині. Тобто, на відстані до 3000 км. Отже, при наявності таких ракет, ми зможемо ударити по цих об'єктах. Адже у дрона, навіть якщо він несе, приміром, 50 кг вибухівки, відносно невелика кінетична енергія. Тобто, якщо він вибухне на даху якогось заводу, то руйнування не порівняти з тим, якщо на цей дах впаде (з висоти у декілька кілометрів і з великою швидкістю) крилата ракета. Адже вона може вибухнути вже в підвалі цього заводу, ефективно знищивши весь цех. Плюс, вона несе набагато більше вибухівки. 450 кг – це величезні пошкодження, які не здатні зробити один, два чи навіть десять дронів. Тому крилаті ракети – набагато більше ефективні.
Які ще ракети, окрім Tomahawk, ми зацікавлені отримати від партнерів (не лише від американців)?
Є відомості про те, що вже у жовтні ми отримаємо перші крилаті ракети SCALP. Це доволі прості ракети, вони робляться на базі авіаційної бомби ваговою 250 кілограмів і запускаються з літака. Ми маємо отримати 3,5 тисячі таких ракет, це дуже багато. На типову ціль можуть використовуватись 2-3 ракети. Тобто, може бути знищено до тисячі високовартісних цілей. Питання тільки, за який час ми їх отримаємо – вони не всі одночасно до нас приїдуть.
Також зараз говорять про ймовірність передачі Україні літака Gripen. З якоюсь долею ймовірності, разом з ним може бути передана і ракета Meteor шведського виробництва. Ця ракета – близький аналог Storm Shadow.
Крім того, крім ракет повітряного пуска, є ще наземні установки, такі як "Хаймарс". На "Хаймарси" ми вже отримували ракети ATACMS (але у невідомій кількості). Ми дуже давно не бачили їх у застосуванні, але на складах у американської армії вони є і американська промисловість здатна їх виробляти. Тож ці ракети нам також будуть цікаві. При цьому, вони набагато кращі ніж крилаті ракети, бо це квазі-балістичні ракети, і збивати їх росіянам на порядок складніше, ніж збивати ті самі "Томагавки". Тобто, збивати балістичну ракету вони можуть виключно комплексом С-400, і то обмежено, скажімо так.
Коли ми говорили про цікаві для України цілі на території РФ, чи варто нам також застосовувати ракети, аби відігнати від кордонів російські літаки? Ще далі, ніж це вже вдалося?
Треба розуміти відмінність крилатих ракет та ракет систем ППО. Крилаті ракети ефективніші, адже ними можна знищити літак на аеродромі, на великій відстані. Збивати літак у повітрі – набагато складніше. Для цього треба застосовувати або системи "Петріот", або F-16 з ракетами великої дальності.
В першому випадку, суто теоретично, дальність, на яку ми можемо дістати, 140 км. А, зважаючи, що, приміром, пускова система буде стояти не на самій лінії зіткнення в одному окопі з піхотинцями, а десь кілометрів за 20-30, то, в кращому випадку, дальність буде 110 км (а реально цифра ще менша).
В другому випадку, маємо розуміти, що треба убезпечити і сам літак, і нашого пілота, який ним керує. А ціль треба "підсвітити" радаром. І тоді вже з’являється небезпека також для цього радара – коли він увімкнеться, ворог його побачить…
Тому найефективніше – знищувати ворожі літаки на землі, на аеродромі. Або знищувати потужності, які його обслуговують, або склади палива, склади з боєприпасами, або завод, на якому виробляється цей літак чи запчастини до нього.
Якщо дивитись на новини, то ми якраз багато ударів завдаємо по російських НПЗ. З одного боку – це паливо для літаків чи для інших потреб ворога на фронті. З іншого боку, нарешті почались проблеми у населення Росії.
Суто економічно, коли ми вражаємо НПЗ ворога, у Росії починається дефіцит нафропродуктів. А це і бензин, і дизель, газолін, керосин… І вони замість готового продукту починають експортувати сиру нафту (хоча, на жаль, ще багато країн її купують). Але Росія не заробляє грошей на нафтопереробці. Бюджет від цього втрачає.
Другий момент – в Росії, як і у нас, зараз відбувається збір врожаю. А це - величезна потреба у дизелі: для комбайнів, вантажнівок, для перевозки цього всього добра до портів. А ті ж тепловози, а потім кораблі також використовують паливо, і їм теж його треба десь купувати… Тобто, ми робимо це для Росії набагато дорожчим.
Причому, нам удари по їх НПЗ, з точки зору цих втрат ворога, коштують "копійки". Адже на один НПЗ десь десяток-два дронів треба використати. А для економіки Росії це величезний удар, який треба чимось компенсувати. Простими словами, треба у когось ці гроші забрати. Хочеться сподіватись, що скоро ці гроші вони будуть забирати у армії.
Але ж проблема у тому, що, як ми вже говорили, наші дрони не знищують ціль, а лише пошкоджують її. Тобто, росіяни раз по разу відновлюють свої потужності. Чи є у нас можливість завдавати таких ударів, щоб це відновлення займало не кілька тижнів, не місяць, а, умовно, півроку?
Як я вже казав, БПЛА має недостатньо вибухівки, щоб завдати таких пошкоджень, які потрібно було б відновлювати півроку. В реальності, за моїми оцінками, відновлення відбувається десь від трьох тижнів до кількох місяців. Але, дивіться. Приміром, ми підпалюємо склад з нафтопродуктами або з сирою нафтою, або і то, і то. Це все діло вигорає. Далі там все ремонтується. А потім ми знову завдаємо удар.
Так от, ці десять БПЛА, якими ми це робимо, приблизно, коштують нам 40 мільйонів гривень, тобто, 1 мільйон доларів. А Росія після такого удару витрачає сотні мільйонів доларів - це і відновлення, і недоотриманий прибуток, це різні простої, як зупинка перельотів, і так далі. Ми за один мільйон доларів спалюємо декілька сотень мільйонів доларів росіян. Тобто, з економічної точки зору це дуже ефективно.
Ба більше, дрони у нас фінансуються програмою, кошти на яку – кілька мільярдів євро – дали наші союзники.
Насправді дуже приємно спостерігати, як росіяни панікують через паливну кризу в їх країні. Однак зараз Росія вчергове погрожує влаштувати нам блекаут. Чи, на вашу думку, нам варто (і чи готові ми до цього) застосувати симетричні дії і залишити росіян також без електрики?
Впевнений, що так. Вже був коментар президента України Володимира Зеленського, який сказав, що у разі загрози блекауту для Києва, буде й загроза блекауту для Москви.
З точки зору спроможності, тут дуже цікавий момент. Річ у тім, що навіть коли в Україні росіяни знищують потужні електростанції, ми маємо "подовжувач" - електроенергія нам поставляється з Євросоюзу. Натомість Росії, у разі чого, покладатися немає, на кого – вона залежить тільки сама від себе. Підключитися, приміром, до Казахстану (чи іншої країни) не вийде, тому що Росії ніхто не дасть електроенергії в тій кількості, в якій вона потребує. Крім того, в Росії немає власного виробництва турбін для теплових електростанцій, і десь купити нові турбіни буде доволі важко. Отже, якщо ми будемо знищувати турбінні зали (для цього потрібно застосовувати ракети, БПЛА на це не здатні) на теплових електростанціях в Росії, то дефіцит електроенергії там буде величезний.
А якщо американці знову скажуть, мовляв, нашими ракетами в жодному разі не бити по Москві, по енергетиці і так далі? Чи наші ракети дотягнуться?
У нас іде виробництво ракет, які працюють. Приміром, "Нептуни" - з дальністю до 1 тисячі кілометрів. Останнім часом також багато розмов, приміром, про ракети "Фламінго" з дальністю до 3 тисяч кілометрів. Але тут важливо, що насправді нам навіть не треба бити безпосередньо по Москві. Ми можемо знищити генерацію навколо неї – навіть на відстані 100-200 км - і тоді росіянам доведеться щось вигадувати, кудись перемикатись, балансувати систему і так далі. Тож навіть в Москві доведеться робити відключення електроенергії…
Тому дотягнутися власною зброєю і відключити електроенергію ворогу ми можемо.