Навіть такі втрати не є для Росії критичними, вона може воювати далі в тому ж темпі.
Тяжкі втрати живої сили і техніки стали частиною російської стратегії війни проти України. Однак Росія може дозволити собі такий стиль ведення війни, і це не наближає її до поразки. Таку думку на сторінках журналу War On the Rocks висловили директор з аналізу Інституту міжнародного майбутнього при Школі міжнародних досліджень Денверського університету Коллін Мейзел та радник у виконавчому офісі Центру Стімсона Метью Берроуз.
Вони зазначають, що російська армія в Україні втрачає близько 400 тисяч солдатів на рік. Такі втрати дають підґрунтя для двох протилежних думок – що Росія прямує до неминучої поразки і що Росія неминуче переможе.
Аналітики Мейзел та Берроуз схильні вважати, що такі величезні втрати насправді не послаблюють Росію у військовому плані, але дають їй можливість затягувати війну проти України, яка не має таких людських і матеріальних ресурсів.
"Росія відновлює ці сили набагато швидше, ніж передбачали наші початкові оцінки. Армія насправді зараз більша — на 15 відсотків — ніж була, коли вона вторглася в Україну", – наводять вони слова Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі, сказані рік тому.
Автори публікації наголошують, що Росія має майже в чотири рази більше населення, а її мобілізаційний пул чоловіків віком 20–39 років становить 18,9 мільйона осіб, тоді як в Україні таких менше 5 мільйонів.
"Росія може втратити втричі більше військ, ніж Україна, і все одно постраждати менше у відносному вираженні", – наголошують Мейзел та Берроуз.
Щодо наявності озброєнь Росія також значною мірою має перевагу над Україною, пишуть вони. Наприклад, у березні 2024 року один з європейських розвідників оцінив, що в Україні щодня випускається 12 000 артилерійських снарядів, з яких приблизно 10 000 вистрілюють російські війська, а 2 000 – українські.
Зауваження УНІАН. У березні минулого року ЗСУ мали критичний дефіцит озброєнь через кількамісячну паузу в поставках американської зброї. Тож саме березень 2024 року не є показовим для визначення загального співвідношення артилерійських пострілів у цій війні.
У забезпеченні армії бойовою технікою Росія значною мірою покладається на запаси радянських часів, додають Мейзел та Берроуз. Однак і тут вони наводять спірну тезу про те, що запаси танків радянських часів "далеко не вичерпані і на них можна покладатися далі, якщо буде потрібно".
"Не можна сказати, що більшість російських танків на полі бою були старими моделями, виведеними зі зберігання та відремонтованими — нове виробництво Росії заслуговує на увагу", – пишуть вони, посилаючись на дані Міністерства оборони Великої Британії від січня 2024 року про те, що Росія начебто має здатність "виробляти 100 основних бойових танків на місяць".
Також вони посилаються на заяву вже згаданого Крістофера Каволі від 3 квітня 2025 року про те, що Росія виробить "1500 танків і 3000 броньованих машин" у 2025 році.
Зауваження УНІАН. Тут варто підкреслити, що Мейзел та Берроуз невірно зрозуміли інформацію Міноборони Британії та Крістофера Каволі. Вказані цифри справді є консенсусними в експертному середовищі, однак це не нова техніка "з конвеєра", а сукупна кількість нової та модернізованої старої, знятої із баз зберігання. Про це, наприклад писав Міжнародний інститут стратегічних досліджень. Український аналітик Олександр Коваленко раніше наголошував, що Росія бреше, коли публічно заявляє про виробництво 1500 нових танків на рік, бо насправді більша частина цієї кількості - це саме старі танки, зняті зі зберігання.
Оцінюючи здатність російської економіки витримувати навантаження війни, Мейзел та Берроуз акцентували, що у державному бюджеті РФ на 2025 рік близько 40% видатків піде на оборону та національну безпеку — більше, ніж на освіту, охорону здоров'я та соціальне та економічне забезпечення разом узяті.
Аналітики визнають, що це негативно позначиться на усіх невійськових сферах життя Росії. Вони зазначили, що свого часу економічний перекіс в бік ВПК став однією з основних причин економічного занепаду СРСР.
"Однак, оціночний рівень військових витрат Росії у відсотках від ВВП далеко не наближається до оціночного радянського рівня середини 1980-х років, коли суспільна напруга досягала свого піку", – додають вони.
Разом з тим вони визнають, що економіка Росії продовжить стикатися з напругою, що породжуватиме похмурі прогнози щодо економічного колапсу Росії.
Як писав УНІАН, заяви Трампа, зроблені ним після розмови з Путіним у понеділок, більшістю оглядачів та аналітиків були розцінені як фактичне самоусунення від російсько-української війни. Наприклад, оглядач порталу Politico Джеймі Деттмер переконаний, що Трамп ні за що не буде запроваджувати санкції проти Росії або постачати зброю Україні.
А це своєю чергою означає, що війна в Україні триватиме і далі, доки одна зі сторін критично не виснажиться.