Попередні спроби атак по підприємству не дали істотного ефекту.
Російський завод у Єлабузі, що в Татарстані, перетворився на один із ключових центрів виробництва ударних безпілотників для війни проти України. І хоча він є пріоритетною ціллю для ЗСУ, наразі Україна не має технічної можливості істотно нашкодити виробництву. Про це пише The i Paper.
Завод розташований неподалік Нижньокамська – міста, де цього тижня Україна завдала удару по нафтопереробному заводу Taneco. Видання зазначає, що Татарстан має стратегічне значення для Росії: регіон є великим центром нафтовидобутку та переробки, а його підприємства забезпечують ресурсами російську військову машину.
Водночас приблизно за годину їзди від Нижньокамська розташована спеціальна економічна зона "Алабуга", де Росія спільно з Іраном запустила виробництво ударних дронів Shahed-131 і Shahed-136. Згодом підприємство перейшло до виготовлення безпілотників "Герань", модернізованих російських версій Shahed, а також дронів-приманок "Гербера". За оцінками, завод може випускати від 170 до 190 апаратів щодня.
"Якщо залишити татарстанський завод дронів працювати, він вироблятиме тисячі безпілотників, які й надалі перевантажуватимуть українську протиповітряну оборону", – заявили старші наукові співробітники Гудзонського інституту Люк Коффі та Джан Каспоглу.
Масштаби підприємства за останні роки різко зросли. Дослідження вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) показало стрімке розширення виробничої інфраструктури. За даними аналітиків, комплекс виріс із двох будівель у 2021 році приблизно до 116 тепер, а також має 67 житлових об’єктів для близько 20 тисяч працівників. Серед них, за повідомленнями, були неповнолітні та примусові працівники.
CSIS характеризує розширення як системне нарощування виробництва безпілотників.
Україна вже намагалася атакувати підприємство у 2024 та 2025 роках. Однак, за словами Коффі, ці удари завдали лише обмеженої шкоди. Експерт пояснює це потужною системою захисту об’єкта та тим, що нові споруди зводилися з урахуванням можливих авіаударів.
Інший експерт, Марк Де Вор з Університету Сент-Ендрюс та Chatham House, звертає увагу на особливість виробництва. За його словами, дрони збирають із використанням великої кількості індивідуальних склопластикових форм, тому на заводі немає великої кількості критично важливого обладнання, знищення якого могло б миттєво зупинити виробництво.
"Щоб справді порушити виробництво, довелося б завдавати ударів досить регулярно", – пояснює Де Вор.
На думку експертів, альтернативою безпосередньому знищенню заводу може стати вплив на його енергетичну інфраструктуру та ланцюги постачання. Зокрема, до "Алабуги" залізницею з Китаю доставляють мікрочипи, металеві сплави, двигуни та інші компоненти. Де Вор вважає, що додатковий економічний і дипломатичний тиск на Китай міг би ускладнити постачання.
Видання також звертає увагу на політичний аспект можливих ударів по Татарстану. Регіон має переважно тюркське та мусульманське населення і в 1990-х роках проголошував незалежність від Росії. Експерти вважають, що серйозні перебої в роботі підприємств Єлабузи могли б мати не лише військові, а й внутрішньополітичні наслідки для Кремля.
Як писав УНІАН, Росія дедалі частіше застосовує "Шахеди" з реактивними двигунами, які складніше перехоплювати українській ППО. За оцінкою Юрія Ігната, їхня частка може становити до двох третин від усіх запущених дронів. У відповідь українські виробники розробляють швидкісні дрони-перехоплювачі, які вже довели ефективність і готуються до масового виробництва.
Також ми розповідали, що Сили оборони України атакували об’єкти в Новоросійську, зокрема ракетні фрегати "Адмирал Макаров" та "Адмирал Эссен". За аналізом супутникових знімків, обидва кораблі були уражені в районі ракетних шахт, що призвело до деформації конструкцій і потреби повноцінного ремонту. Тепер РФ стоїть перед дилемою: ремонтувати фрегати у Новоросійську без належних потужностей, відправити їх у Севастополь під ризик нових ударів, або залишити пошкодженими.