Поширення дешевих дронів змушує уряди переглядати підходи до національної оборони.
Дешеві дрони масового виробництва докорінно змінили сучасну війну, викривши критичну енергетичну інфраструктуру як "ахіллесову п’яту" сучасних економік. Таку думку висловив колумніст Reuters Рон Буссо.
Як зазначається у публікації, досвід, отриманий на полях боїв в Україні, Росії та на Близькому Сході, показав, що безпілотники здатні обходити традиційні засоби протиповітряної оборони, перетворюючи нафтопереробні заводи, електростанції, експортні термінали та трубопроводи на головні цілі.
"Це має глибокі наслідки для енергетичної галузі. Об’єкти, на будівництво яких пішли десятиліття та мільярди доларів, тепер можуть опинитися під загрозою з боку роїв дронів, вартість яких становить від кількох сотень до кількох тисяч доларів за штуку, що кардинально змінює баланс сил між нападником і захисником", – йдеться у статті.
Одним із найяскравіших прикладів цієї нової реальності став Близький Схід. З початку конфлікту наприкінці лютого, Тегеран неодноразово використовував дрони для порушення судноплавства через Ормузьку протоку, через яку до війни проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти та газу.
Атаки поставили під сумнів багаторічне припущення, що заблокувати цю вузьку морську артерію неможливо без значної військово-морської присутності.
Загроза змусила країни Перської затоки знову активізувати давні плани зі зменшення залежності від Ормузької протоки. У регіоні розширюють і будують тисячі кілометрів трубопроводів, які мають дозволити експортувати нафту й газ в обхід цього маршруту.
Водночас кожен кілометр нового трубопроводу, насосна станція чи електропідстанція створюють додаткову потенційну ціль для дедалі складніших атак дронів.
"Дійсно, Іран уже завдав ударів по десятках нафтопереробних заводів, заводів зі зрідження природного газу (ЗПГ) та електростанцій у всьому регіоні, водночас продемонструвавши, що здатний швидко виготовляти нові дрони навіть в умовах війни. Як не парадоксально, заходи, спрямовані на підвищення енергетичної безпеки, можуть також створити нові вразливі місця – і цей ризик виходить за межі Близького Сходу", – наголошує автор.
Ніде руйнівний потенціал безпілотників не проявився так яскраво, як в Україні, пише Буссо. Останніми місяцями Київ запускав рої далекобійних дронів проти нафтопереробних заводів, паливних складів та енергетичних об’єктів у глибині території Росії, порушуючи постачання палива та демонструючи, що стратегічну інфраструктуру можна уражати далеко від лінії фронту.
Водночас Україна створила масштабну внутрішню галузь виробництва дронів. Країна виробляє сотні тисяч недорогих БПЛА щомісяця, що демонструє, наскільки швидко ця технологія стає масовою та доступною у великих масштабах.
"Війни в Україні та Ірані викрили вразливість критичної інфраструктури по всьому світу – від енергетичних об’єктів і телекомунікаційних мереж до транспортних систем та електромереж", – зазначає Буссо.
Спроби урядів створити альтернативні маршрути постачання створюють нову дилему: замість кількох стратегічно важливих об’єктів з’являється велика розгалужена мережа інфраструктури, яку значно складніше захищати.
Через це енергетичні компанії дедалі більше враховують ризик атак дронів та інших нетрадиційних методів ведення війни під час планування нових об’єктів. Деякі компанії можуть навіть придбати власні системи захисту від безпілотників, оскільки конфлікти показали: будь-який енергетичний об’єкт може стати потенційною ціллю.
Технологія дронів змінила баланс сил на полі бою, оскільки традиційні системи протиповітряної оборони часто виявляються недостатньо пристосованими для боротьби з невеликими низьколітаючими цілями. Крім того, вони у рази дорожчі за самі дрони, які намагаються зупинити.
Буссо проводить аналогію з Першою світовою війною, коли кулемети, колючий дріт та артилерія кардинально змінили військову доктрину, що ґрунтувалася на масованих наступах піхоти.
"Раптом жменька солдатів, озброєних кулеметами, могла скосити сотні нападників, які перетинали відкриту місцевість. Наслідком цього стала позиційна війна та багаторічна кривава патова ситуація на Західному фронті. Лише після того, як армії розробили нові технології, зокрема танки та бойові літаки, їм нарешті вдалося вийти з глухого кута", – пише колумніст.
На думку Буссо, нинішня загроза від безпілотників, імовірно, розвиватиметься подібним чином.
"У результаті одна з найважливіших галузей світу стикається з неприємною реальністю: відносно дешеві технології можуть становити загрозу для енергетичних об’єктів, вартість яких обчислюється мільярдами доларів. Доки цей дисбаланс не буде усунуто, дрони й надалі викриватимуть вразливе місце світової економіки", – резюмує Буссо.
Раніше повідомлялося, що НАТО започатковує ініціативу з протидії дронам на 40 млрд доларів. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив про започакування відповідної ініціативи Drone Edge, яка розрахована на 5 років.
Як відзначив генеральний секретар Альянсу, дрони докорінно змінили характер сучасної війни і стали вирішальним фактором на полі бою.