Україна прагне мінімізувати участь людей поблизу лінії фронту через високу небезпеку.
Україна перепрофілює розвідувальні та ударні дрони для доставки припасів на передову, оскільки відправлення солдатів на такі місії стає дедалі небезпечнішим, повідомляє Business Insider.
Видання зазначає, що доставка припасів, таких як вода та боєприпаси, солдатам поблизу лінії фронту має вирішальне значення для того, щоб військові могли продовжувати бойові дії.
Проте ці маршрути зараз настільки вразливі до спостереження та атак з боку дронів, що Україна дедалі частіше вдається до безпілотних систем, щоб виконати це завдання.
Видання як приклад розповідає про безпілотник "Лінза", який виготовлений українською оборонною компанією Frontline Robotics. Його наразі використовує понад 60 українських підрозділів.
За словами директора компанії Микити Рожкова, цей дрон "призначений переважно для наступальних операцій", але зараз існує попит "на його використання як логістичного дрона для постачання критично важливих ресурсів передовим підрозділам".
Зараз дрони "Лінза" відповідають за постачання води, боєприпасів та медичних засобів для військ, які зазнають атак.
"Ця гнучкість означає, що солдати можуть вибирати, чи використовувати дрон для перевезення основних припасів – "води та сигарет", чи як засіб, призначений "для зупинки цілі", - зазначив Рожков.
Видання зазначає, що модернізований безпілотник "Лінза" може перевозити 4 кілограми на відстань понад 15 кілометрів, тоді як попередня модель могла перевозити лише 2 кілограми на відстань 10 кілометрів.
За словами Рожкова, метою розробки цих дронів є бажання тримати якомога більше солдатів подалі від лінії фронту і залучати людей лише тоді, коли "роботи не можуть впоратися із ситуацією".
В статті йдеться, що Україна прагне мінімізувати участь людей поблизу лінії фронту через високу небезпеку. Чиновники та військові описують "зону смерті", ширина якої в деяких місцях сягає 50 кілометрів, де щільні мережі розвідувальних та ударних дронів ставлять під загрозу майже все, що рухається.
Зазначається, що в квітні міністр оборони України заявив, що мета полягає в тому, щоб передати 100% логістичного забезпечення на передовій робототехнічним системам для захисту солдатів і техніки.
"Зараз компанії вже працюють над дронами, здатними збивати інші дрони. І це лише питання часу – недовгого – коли дрони будуть битися з дронами, атакувати критичну інфраструктуру та націлюватися на людей – і все це самостійно, повністю автономно, без участі людини, за винятком тих небагатьох, хто керує системами штучного інтелекту", - розповідав в вересні Зеленський.
Раніше УНІАН повідомляв, що попри заяви Кремля про ефективну роботу ППО в Москві, експерти вказують на низку проблем, які дедалі частіше дозволяють українським дронам досягати важливих цілей на території Росії. Російський військовий аналітик Руслан Левієв зазначив, що російським силам ППО вдалося перехопити понад 90% безпілотників, які намагалися атакувати столицю РФ 18 червня. Додається, що кілька дронів, яким вдалося прорвати ППО, завдали помітної шкоди. Левіев вважає, що це сталося не через якість засобів ППО, а через те, що була масована атака. Експерт пояснив, що в такому випадку потрібно більше обладнання, ніж будь-яка галузь може забезпечити.
Також ми писали, що в порту окупованої Керчі після атаки безпілотників пожежу можна було побачити навіть з космосу. Відомо, що загоряння виникло на об’єктах морської інфраструктури для перевезення нафти, пов’язаних із Керченським портом. В ніч на 21 червня Україна атакувала об'єкти по обидва боки незаконно збудованого російськими загарбниками Кримського мосту. Зеленський підтвердив, що під удар потрапили військова логістика, нафтова галузь та протиповітряна оборона ворога.