Виготовити лазерну зброю зараз значно простіше, ніж це було кілька десятиліть тому, вважають аналітики.
Необхідний набір технологій для виготовлення бойового лазера вже відпрацьований та доступний, і українські оборонні стартапи цілком можуть вести такі розробки, при цьому без стандартних бюрократичних гальм мирного часу. Про це пишуть аналітики Defense Express, коментуючи певний скепсис у суспільстві щодо можливості виготовити в Україні бойовий лазер.
Як відомо, командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Вадим Сухаревський заявляв, що Україна вже тестує бойовий лазер під назвою "Тризуб". Також він повідомив, що Україна стала п'ятою країною, яка має таку зброю.
Видання проаналізувало історію розробки лазерної зброї і дійшло висновку, що все значно змінилося з часів, скажімо, Холодної війни, коли такі проєкти закрили "через складність та непомірність бюджетів".
"Якщо поглянути на історію розробки лазерної зброї, то може виявитись, що для її створення необхідні астрономічні кошти, час та відповідна наукова база. Наприклад, перші ґрунтовні роботи над бойовими лазерами пройшли у США та СРСР ще у 80-х, але були закриті через непомірні навіть для Холодної війни бюджети та незрілість технологій", - йдеться у публікації.
Однак, зазначається, вже у 2010 році в США літак YAL-1 на базі Boeing 747 знищив з бортового хімічного киснево-йодного лазера балістичну ракету. За словами аналітиків, це було результатом 15-річних робіт та витрат у межах 5 млрд доларів.
Також у США експериментували з бойовим лазером проти дронів та інших загроз "малої інтенсивності", розповідає видання.
"У проєкті LaWS, який вів Kratos, відбувся перехід від непрактичних хімічних лазерів на волоконні. Строк розробки становив 4 роки, точна вартість враховуючи те, що цей лазер ще досі у строю, невідома", - пишуть експерти.
Видання зазначає, що у 2018 році Lockheed Martin отримав контракт на 150 млн доларів на виробництво й постачання лазерів системи HELIOS, які "мали потужність до 300 кВт та призначені для реальної бойової роботи проти всіх загроз". У 2021-му перший такий лазер уже інтегрували на есмінець класу Arleigh Burke.
Тоді ж, ідеться, Raytheon отримала контракт на 133 млн доларів на постачання чотирьох Stryker із бойовими лазерами проти дронів. У 2023 році два прототипи вже "усіяли поле збитими БПЛА", у 2024-му - три машини колесили по Іраку.
Аналітики підсумовують: історія свідчить, що з часом розробки лазерної зброї відбуваються значно швидше і менш затратно у коштах. До того ж цьому сприяють комерційні технології. Видання пояснює:
"Наприклад, волоконні лазери у LaWS були фактично аналогічні тим, що використовуються у верстатах лазерного зварювання. Паралельно перестали коштувати захмарні кошти системи високоточного позиціонування".
Що ж до конкретної ситуації з розробкою українського бойового лазера "Тризуб", то, як зауважують аналітики, "між прототипом, який проходить випробування, та виробом, який готовий до серійного виробництва, - прірва у часі та ресурсах". Ще одна прірва - "між початком серійного виробництва зразка озброєння до насичення його військами". Тому, підсумовують, успішна розробка зовсім не означає, що ці бойові ладери "вже завтра будуть масово у строю".
Як повідомляв УНІАН, українську лазерну зброю "Тризуб" аналітики вважають досить передовою розробкою, зважаючи на характеристики прототипа, про який заявляв командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухоревський. Фінальна ж версія зброї може виявитися ще більш ефективною.
На думку авіаційного експерта Анатолія Храпчинського, лазерна зброя - "це не щось поза реальністю, це не фантастика, а сьогодення". Також він повідомив, що зараз Україна розробляє та використовує велику кількість озброєння, про яке в публічному просторі інформації немає.
Крім того, з’явилися нові дані про новий український боєприпас великої дальності "Пекло". За словами провідного наукового співробітника Державного музею авіації Валерія Романенка, у нього дуже потужний двигун, завдяки якому боєприпас зможе розвивати високу швидкість. Однак у нього немає "серйозних систем наведення і донаведення, які встановлюють на класичних крилатих ракетах".