Віктор Кордон, який відповідає у 7 корпусі за інновації, РЕБ та "технодесант", розповів УНІАН про активний захист техніки від FPV, екзоскелети, НРК з дробовиками на донаведенні, дистанційний злам ворожих дронів, які створюють умови для контрнаступу ЗСУ.
Зараз багатьом здається, що фронт став і виходу немає. РФ повільно, але просувається. Втрати в них рекордні, але хто на "болотах" рахує тих найманців та зеків? "Карт" у України начебто немає. Звідусіль сиплеться на голову суцільна "зрада" та зневіра.
Але це оманливі оцінки. Адже Україна нарощує свій потенціал інновацій, а РФ свої технологічні переваги втрачає – росіяни програли нам море, на черзі земля та повітря (росППО підтвердить). Порівняйте, на що були здатні ЗСУ у 2022-му (або краще 2014-му) та у 2026 році. І як перші танки у Першу світову поставили "Велику війну" догори дриґом, зупинивши німців на околицях Парижу, так наші інновації цілком можуть перегорнути й нашу війну.
Як саме – в інтерв’ю УНІАН розповів майор Віктор Кордон, начальник Відділу радіоелектронної боротьби 7-го Корпусу швидкого реагування ДШВ, який тримає стрій у Покровську. Поговорили про "технодесант", екзоскелети у війську та перспективи роботів у ЗСУ, чому "шахеди" подовгу кружляють над одним місцем, не атакуючи, а також про те, які технології, що зараз тестуються, дозволять Україні провести потужний контрнаступ.
У своїх публічних виступах ви згадували про "технодесант". Що ви вкладаєте у це поняття станом на 2026 рік?
Концепція "технодесанту" включає в себе інтеграцію сучасних технологій у 7 Корпусі швидкого реагування ДШВ. Вже інтернетом розлетілося, наприклад, щодо застосування в нас екзоскелетів. Це нова цікава "гілка" нашого розвитку, яка буквально допомагає зняти навантаження з людей.
Паралельно ми на рівні корпусу впроваджуємо БПЛА middle strike, нові FPV-дрони, новітні системи радіоелектронної боротьби. Це все і є "технодесант". Ця концепція показує, що раніше десант був просто покращеною піхотою, завданням якої було зайти у тил супротивнику. Але зараз мова про розвиток технологій. Зараз все вже інакше, бо на полі бою є технології, що зберігають життя особового складу.
Які вже відгуки щодо екзоскелетів?
Поки ми це лише впроваджуємо, тому зарано казати про остаточні відгуки. Робимо у екзоскелетах перші кроки. Можу лише сказати, що особовий склад тестами був задоволений, адже екзоскелет знімає навантаження зі спини та ніг, робить людину сильнішою.
Тестуєте зараз виключно закордонні екзоскелети чи може й наші розробки вже є?
Поки що лише закордонні виробники. Точніше один виробник. Насправді ця технологія не суперновітня, бо їх використовувала вже "Нова пошта", "Епіцентр" та інші. Вона новітня лише для застосування у війську.
Тобто це ще не ті екзоскелети, що у грі "Сталкер"?
Поки що ні [сміється]. Це, насправді, не щось "космічне" і на практиці виглядає просто. Але цей напрям буде розвиватися, і, можливо, у майбутньому ми дійдемо до рівня "Сталкеру". На даний час технологія не використовується для бойових дій, але вже є задуми щодо цього.
А як загалом зараз змінилося поле бою з точки зору технологій порівняно з весною минулого року?
Традиційного поля бою, яке було на війнах раніше – і навіть яке було ще рік назад – вже немає. Все через шалений розвиток дронів. Технології формують поле бою. Через "кілзону" у 25 кілометрів особовий склад просто не може дістатись позицій, тому майже всі завдання на полі бою виконуються дронами наземними, дронами повітряними. Стрілецький контакт між воїнами зараз рідкість. Ситуацію у війні вирішує те, хто зробить перший крок щодо нових технологій.
Ви торкнулися теми наземних дронів (НРК) – це зараз все ще "мули" для логістики чи вже повноцінний "боєць", здатний виконувати саме бойові завдання?
У першу чергу, це логістика. Але зараз вже впроваджують і бойові модулі на НРК. Ми теж НРК у бою використовуємо. Не скажу що масово, але доволі часто. Вже є у мережі відео, де наші бригади знищували з НРК піхоту противника.
Що зараз активно змінюється – це бойові модулі. Вже є модулі з кулеметами, а зараз розробляться ППО-НРК для збиття дронів. А ще впроваджуємо НРК з засобами РЕБ на борту. Ми їх використовуємо і на нашій ділянці біля Покровська, і на інших ділянках. РЕБ-НРК мають успішний досвід застосування.
До речі, а НРК зараз - це все ще легкі неброньовані апарати, як такі відносно дешеві розхідники, або вже є й важкі броньовані машини – чи є вже такі собі "танки на керуванні"?
Зараз використовуються різні НРК, залежно від задачі. Якщо НРК з бойовим модулем, то він потребує кращого захисту, бо його одразу виявлять, коли він вступить у бій з противником. А якщо мова про "доставщики", то тут варто робити ставку на маскування, на швидкість та менший розмір. Найкраща "броня" - це тоді, коли тебе не бачать.
Щодо "танку на керуванні" – вже є варіанти НРК саме у форматі важкоброньованої бойової машини. Але вона настільки ж "ефективна" на полі бою, наскільки й будь-яка бойова машина зараз. Налагодити дистанційне керування це не проблема. Проте старі концепції механізованих штурмів зараз взагалі не працюють. Зараз для техніки головна проблема це просто доїхати до точки, де відбувається бій. "Кілзона" дуже розширилася.
А якщо на такому "НРК-танку" будуть якісь системи захисту від FPV-дронів, міні-ППО, про яке ви казали?
Це, власне, те, до чого ми зараз і рухаємося. Зараз, щоб просто довести бойову машину хоча б до поля бою, потрібно зробити цілий комплекс заходів. Це і обварка її захистом, і РЕБ, і якісь автоматичні турелі в якості ППО. Якщо з обваркою та РЕБом все вже зрозуміло, то автоматичні турелі - це нова технологія, яка поки тільки впроваджується. Це новий крок, який, я думаю, ми зробимо протягом 2026 року.
Наземні ППО-дрони, які ви тестуєте – які цілі вони здатні вражати?
Це більше захист від FPV-дронів. Такі НРК використовуються для прикриття піхоти. Це та сама турель, але вже не з кулеметом, а з помповими дробовиками. Проте ще раз зауважу, що це поки на етапі тестування.
Якщо на НРК встановити таке ППО, то там вже не буде місця для турелі з кулеметом чи для логістики. Тому потрібно кілька НРК для прикриття та супроводу піхоти. Тобто, коли піхота йде у наступ, то поруч завжди рухається НРК прикриття, логістичний НРК з якимось речами і так далі. Минули часи, коли піхоту супроводжували лише "мавіками".
Тобто ППО-НРК це фактично комплекс активного захисту (КАЗ) для самого дрону й для піхоти довкола. Чи можна його встановити на бронетехніку, щоб знов зробити актуальними класичні штурми на танках та БМП?
Так, у цьому напрямку ми й рухаємося. Хоча рішення це поки лише тестове, за концепцією це будуть уніфіковані модулі, які будуть використовуватися як на НРК, так і на іншій техніці. Але до уніфікації поки що далеко.
Подібні експериментальні системи боротьби з FPV-дронами презентують і за кордоном. Ви стежите за чужим досвідом? Бо там є різні варіанти – від тих же кулеметів до автоматичних гранатометів з радіопідривачами. Яка зброя ефективніша для такої "мініППО"?
Так, стежимо, але закордонні технології у нас не дуже популярні. Вони якщо й надходять до ЗСУ, то лише в одиничних екземплярах і дати по них повноцінний відгук дуже складно.
Вони не дуже відрізняються від українських виробів за якістю, а якщо й відрізняються, то інколи у гірший бік. А ось по цінах дуже відрізняються. Тому використовувати технології, які розроблені та вироблені в Україні, значно дешевше і майже завжди якісніше.
Головні проблеми таких систем три – як виявити, супроводити та влучити у FPV-дрон. А сам тип снаряду це другорядне питання. Бо збити FPV можна навіть якщо просто гілку в нього кинути. Значно складніше вчасно виявити дрон та вести його з точністю до сантиметру, щоб у нього можна було влучити. Міні-радари, щоб швидко виявити дрон, вже є на ринку. Ми їх тестуємо.
Далі – турелі з донаведенням. Це системи оптичного супроводу цілі. Також потрібна система для швидкого реагування сервоприводів. Бо FPV-дрон не заходить по якійсь прогнозованій балістичній траєкторії. Ні, він завжди заходить з того боку, з якого ти його найменше чекаєш. Тобто ця система повинна дуже швидко крутитися, щоб націлитися на дуже малий маневрений об’єкт. Це головне. А сам снаряд – то вже не так важливо.
А ці турелі з дробовиками, які ви тестуєте зараз – вони українського виробництва?
Насправді таких рішень декілька, є вітчизняні та закордонні варіанти. В нас було їх на тестуванні багато, і ще ми зараз домовляємося з новими виробниками. З іноземними у тому числі. Багато виробників цю проблематику розуміють і пропонують свої рішення.
Але в них є й спільні проблеми, про які я казав – донаведення, супровід цілі – і їх поки ніхто ефективно не подолав у бойових умовах. Хоча в умовах полігону все виглядає гарно, виробники знімають яскраві відео.
Проте на практиці, коли в умовах поганої погоди НРК з ППО атакують одразу декілька FPV, а він сам рухається, і всі FPV рухаються, а треба супроводити та влучити у малу прутку ціль, то реальна ефективність виявляється досить сумнівною. "Панацеї", яка працює на сто відсотків, поки не один виробник не запропонував.
Це я питаю до того, що закордонні виробники "малого ППО" фактично є нашими конкурентами. То ми зараз випереджаємо конкурентів чи навпаки відстаємо від них? На якому ми рівні?
Україна на крок попереду. Досвідчені інженери є і у нас, і у партнерів. Тут паритет. Але в нас є доступ до унікальних даних та є можливість постійно тестувати вироби у бойових умовах. Нам не потрібно чекати на релізну версію, щоб щось протестувати.
Наші виробники самі приїжджають до нас з напівготовими продуктами, щоб отримати відгук. На відміну від наших іноземних партнерів, які працюють у лабораторних умовах, але потім, коли вони приїжджають до нас, їм зазвичай доводиться все переробляти. Це і часу вимагає, і вартість виробу збільшує.
Якщо вже торкнулися імпорту, то яка ситуація з постачанням дронів і комплектуючих з Китаю? Бо КНР нам обмежувала ці поставки не раз.
Проблем з поставками з КНР немає. Цивільні дрони типу "мавіків" стабільно постачаються. Але є дуже велика проблема зі зростанням цін. Особливо цін на оптоволокно. Ще на початку 2026 року кабелі коштували до 10 доларів за кілометр, а зараз вже продають їх по 40 доларів. І це зростання лише за три місяці. Але проблеми безпосередньо з поставками немає.
А є імпортозаміщення щодо китайських дронів та оптоволокна? Бо раніше головною перевагою Китаю були саме низькі ціни…
Заміщенням оптоволокна зараз є просто повернення до використання дронів на радіокеруванні з платами донаведення та круїз-контролем. Проблеми з "оптикою" призвели до подальшого розвитку систем донаведення та допомоги пілоту.
Стосовно заміщення "мавіків" - в Україні вже є велика лінійка аналогів. Але китайські "мавіки" не втрачають популярність через "дружній" для оператора інтерфейс. Там також дуже багато систем для допомоги пілоту. Ним може керувати навіть дитина, яка тільки дістала його з коробки. До того ж можна швидко купити, бо їх достатньо на ринку.
Тому зараз немає особливого сенсу переходити на інші дрони у цій ніші. Але якщо станеться раптом дефіцит "мавіків", то рішення в нас вже є і ми від цього ніяк не постраждаємо.
У росіян такі ж проблеми з ціною на оптоволокно?
Так, бо весь ринок "оптики" у світі зараз викуповують дві країни – РФ та Україна. Через це оптоволокно стає дефіцитом. Ціна для росіян також виросла, але ситуація трохи краща, бо вони "оптику" закуповують напряму у Китаю на рівні держави, завчасно.
Якщо знов актуальні дрони на радіокеруванні, то знов актуальним стає й РЕБ, чи не так? Яка тут ситуація у нас і у ворога?
РЕБ є і буде актуальним. Незважаючи на те, що всі говорять про оптоволокно, "оптика" - це максимум 30-35% від загальної кількості дронів, які РФ запускає по нам. Класичні FPV-дрони на радіокеруванні це абсолютна більшість дронів. І РЕБ залишається актуальним, бо він захищає від основної загрози.
Велику увагу завжди привертають до того, що долетіло. Але дарма не приділяють уваги тому, що не долетіло. А це дуже великий обсяг, який забезпечують саме РЕБ та ППО.
Де РЕБ, там і зв’язок. Яка зараз ситуація зі Starlink у нас та у ворога, та чи є у нас якісь дієві європейські аналоги (про всяк випадок)?
На даний час зі Starlink’ами в нас проблем немає. Вони ефективно працюють. Європейські аналоги в нас також є, але вони значно менш зручні. Свою функцію вони, звісно, виконують та дають доступ до супутникового інтернету, але там дуже багато вимог.
Щодо розміщення, наприклад. Там складне налаштування, а антена завжди має бути чітко направлена у конкретну точку на небі у конкретному азимуті. Через все це пересічний військовослужбовець у чистому полі самотужки навряд зможе такий інтернет ефективно запустити. І з цієї точки зору Starlink поки що аналогів не має.
Альтернативним може бути лише розгортання LTE-мереж. Є Mesh-мережі. Ці всі рішення розвиваються і, ймовірно, найближчим часом вони будуть покращені. Але наразі ми залежні від Starlink.
Так само, як залежав наш противник. Відключення РФ від Starlink дуже вплинуло на їхню систему керування військами. І цей позитивний (для нас) вплив на росіян ми дуже добре відчули.
Можете пояснити простими словами, що означає Mesh-мережа?
Mesh-мережа – це система мобільних ретрансляторів, кожен з яких є і приймачем, і передавачем. Уявімо, що у вас є п’ять таких ретрансляторів. В разі виходу з ладу одного з них, зв’язок йде через решту. Саме на такі мережі зараз роблять ставку росіяни. Не буду розкривати всього, що знаю про їх використання у РФ, але вони їх ставлять усюди. Ставлять їх і на "шахеди". Не скажу, що ця технологія в них розвивається всюди успішно, але вона однозначно розвивається.
Щодо "шахедів" на Mesh-мережах – як це працює? Що дає?
"Шахеди" ділять на два типи за принципом їх роботи – на "старі" і "нові". "Старі" літають по заданій координаті і ніяк оператором не керуються. А "нові" якраз використовують Mesh-мережі.
Це група "шахедів" з 5-10 одиниць, один або два з яких мають зв’язок з наземною станцією. У тому числі через закладені на нашій території пристрої, встановлені нашими деякими недобросовісними співвітчизниками. Або через підключення до нашого мобільного оператора.
Тобто, один з "шахедів" під’єднаний до інтернету, а інші дрони під’єднані до нього через Mesh-мережу. Це дозволяє оператору, який сидить за кордоном, доводити їх до цілі вручну, чим вирішує проблему подавлення навігації з нашого боку. Але Mesh-мережі також вразливі до РЕБу, через що ця загроза не є критичною.
Тобто можна казати про "рій" "шахедів"?
Так, але такі не всі "шахеди". "Старі" також зараз використовуються. Проте можна часто звернути увагу, що "шахеди" просто кружляють над містом, не заходячи на удар. Це ознака якраз таких "роїв" з Mesh-мережами – вони чекають, доки вся група дістанеться цілі і лише потім разом заходять на удар.
Що відбувається, якщо порушити цю мережу, збивши кілька дронів або той дрон-сервер? Як з ними ефективно боротися?
ППО протидіє їм так само, як і звичайним "шахедам". А якщо збити "шахед-сервер", який є точкою передачі даних, то решта дронів втрачає можливість до ручного керування. Але після цього вони просто заходять на удари по старій схемі.
Давайте продовжимо тему "роїв", але вже наземних – чи можливе застосування "рою" з НРК, щоб вони могли захоплювати позиції взагалі без піхоти самотужки або з одним оператором?
Це можливо, але на даний час – тільки у теорії. До практичної реалізації поки що далеко. Зараз навіть справжній "рій" БПЛА повноцінно не працює. Якісь "зачатки" цієї технології вже є, воно тестується, але не можу сказати, що воно вже ефективно й масово працює.
А що думаєте про гуманоїдних роботів, яких нібито тестують зараз у ЗСУ? Саме як формат – які вади та переваги такий робот має перед НРК?
Безпосередньо я з ними ніяк не працював. Питання тут – наскільки такий робот буде дієвий, та що він зможе робити сам під керуванням ШІ. Бо що таке НРК ми вже знаємо, а що таке робот – поки що ні.
Чи зможе група роботів замістити людей під час штурму будівель, наприклад? Або чи зможуть роботи тримати позицію? Що там буде з живленням? Якщо вони будуть здатні до маневрів, якщо зможуть заходити у бліндажі та окопи, то це може стати новою технологічною ланкою у цій війні.
Навіть якщо це буде не повністю автономна платформа, а там буде якийсь "пілот", то це знизить залучення піхотинця на полі бою. Але головних питання тут два – ефективність самого роботу та електропостачання на полі бою.
Ви також були начальником відділу кібербезпеки. Що таке кіберзагрози у тилу - ми більш-менш знаємо. А які є кіберзагрози безпосередньо на полі бою? Умовно, чи є у вас якісь "бойові хакери", які здатні перехопити керування ворожим дроном, та відправити його воювати зі "своїми"?
Відділ у мене той же, але його перейменували. "Кіберборотьба" є лише одним дуже вузьким сегментом нашої діяльності. Тому її з назви відділу просто прибрали. Ніяких "бойових хакерів", звісно ж, в нас немає [сміється], але ворожий дрон зламати ми можемо.
Це не відбувається масово, і я не можу розповідати, як саме ми це робимо, але це цілком можливо. Раніше, коли противник літав на дронах з відкритими протоколами, це було значно простіше. Бо можна було просто передати фейкову команду на перегортання дрону або на відключення гвинтів. Але коли з’явилися захищені протоколи, то метод фейкових команд перестав працювати.
Якщо буде РЕБ, якщо будуть ефективні турелі з ППО-дробовиками на НРК та бронетехніці, якщо буде налагоджений "рій" наземних й повітряних дронів, а мідлстрайки далі руйнуватимуть вороже ППО, логістику та штаби, то чи можемо ми розраховувати на повноцінний контрнаступ у 2026 або 2027 роках?
Так, це можливо. Можливо, бо технології йдуть уперед. Те, що використовує Україна зараз, я ще півроку тому не міг би собі й уявити. До кінця 2026 року ми самі ще здивуємося тому, до чого може прийти українське військо.
Якщо ми зможемо замінити повністю піхоту на полі бою на технології, то будемо залежні виключно від одного – від фінансового ресурсу. Бо дрони ми можемо робити в безлімітній кількості, а люди – ресурс обмежений.
Я налаштований оптимістично. Закликаю всіх дуже "фільтрувати" те, що пишуть у новинах, бо багато у країні людей, які мало розуміють ситуацію, але одразу розганяють "зраду".
Насправді ж, ми стоїмо міцно. Фронт не "сиплеться". РФ вже котрий рік на нас наступає, але її здобутки - це просто "ніщо", порівняно з масштабами війни. Ми війну не програємо, а нарощуємо потенціал для подальшого наступу. Не час падати духом. Все буде добре.
Андрій Попов