Такий безпілотник може спрацювати, побачивши мобільну вогневу групу.
Російські окупанти почали встановлювати на дрони-приманки шрапнельні бойові частини. Про це заявив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
"Російські окупанти стали встановлювати на дрони-приманки типу "Гербера" бойові шрапнельні частини. Застосовуватись стали класичні 15-кілограмові бойові частини 152-мм артилерійського снаряда", – розповів Коваленко.
При цьому, за його словами, сама по собі "Гербера", яка є дешевим засобом відволікання ППО, блоку наведення не має. Її управління може здійснюватися в режимі реального часу безпосередньо пілотом або розвідувальним дроном.
"Небезпека полягає в тому, що якщо такий шматок пінопласту фіксує МВГ (мобільно-вогнева група – УНІАН) або систему ППО, то може детонувати у повітрі, за допомогою шрапнелі, створюючи серйозну площу пошкодження, особливо неброньованої техніки", – наголосив аналітик.
Він наголошує на тому, що трапляються випадки, коли грибники в лісі та (або) фермери в полі позують на камеру на тлі пригнічених РЕБ або збитих "Гербер".
"Робити це завжди суворо заборонено. А з урахуванням того, що російські війська починають встановлювати на них БЧ, то тим більше. Навіть збитий дрон – небезпечний дрон. Підходити до них, а тим більше рухати, перевозити та здійснювати інші маніпуляції смертельно небезпечно", – наголосив Коваленко.
Нагадаємо, Україна – серед п'ятірки країн світу з мінної проблематики. Як розповів УНІАН голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга, рейтинг ґрунтується на статистиці постраждалих від мін та інших вибухонебезпечних предметів.
За офіційною статистикою, станом на середину серпня 2025 року від початку повномасштабного вторгнення від мін та інших вибухонебезпечних предметів постраждали 1277 осіб, з яких 354 загинули. Насправді постраждалих може бути значно більше.
Один з факторів, що впливають на статистику, – боєприпаси, що не розірвалися, і дистанційне мінування за допомогою дронів, що розкидають, наприклад, міни-пелюстки.